Постанова
Іменем України
05 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 640/4938/17
провадження № 61-33260св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
| позивач - ОСОБА_1, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 03 липня 2017 року у складі судді Нев`ядомського Д. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") про визнання розрахунку заборгованості за кредитним договором недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 28 вересня 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладений договір відновлювальної кредитної лінії, відповідно до умов якого остання отримала кредит окремими частинами зі сплатою 13,5 % річних за кредитом та комісій у розмірі та порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що міститься в додатку 1 до цього договору, який є невід`ємною складовою частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості Позичальника за кредитом, в сумі 100 000 доларів США, з кінцевим терміном погашення заборгованості 05 серпня 2017 року.
Також позивач вказувала, що у грудні 2010 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (справа № 2-1928/11).
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 13 квітня
2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2016 року, стягнуто з ОСОБА_1, на користь
ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту у розмірі 3 188 556,42 грн.
Вказані судові рішення у справі № 2-1928/11 ОСОБА_1 оскаржила до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. На момент звернення з касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 13 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2016 року у справі № 2-1928/11 касаційне провадження тривало.
У липні 2010 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 як представник малолітнього ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Укрсоцбанк", треті особи:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як представник малолітнього ОСОБА_4, про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним (справа
№ 2034/2-1746/11)
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 липня 2012 року, позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач вказувала, що ПАТ "Укрсоцбанк" здійснив подвійне стягнення за рішеннями Дзержинського районного суду міста Харкова від 13 квітня
2016 року та Харківського районного суду Харківської області
від 16 березня 2012 року, які вступили в законну силу.
Посилаючись на те, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1
від 19 травня 2015 року за кредитним договором від 28 серпня 2015 року не містить підпису керуючого Харківського обласного відділення ПАТ "Укрсоцбанк" та посвідчено печаткою невідомого їй управління логістики
№ 1, а не печаткою Харківського обласного відділення ПАТ "Укрсоцбанк",
ОСОБА_1 просила суд визнати розрахунок заборгованості від 19 травня 2015 року за кредитним договором від 28 серпня 2015 року недійсним.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 03 липня 2017 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 жовтня 2017 року рішення Київського районного суду міста Харкова від 03 липня 2017 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем фактично оскаржуються обставини, встановлені судовим рішенням Дзержинським районним судом міста Харкова від 13 квітня 2016 року у справі № 2-1928/11 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яке набуло чинності. Тому підстави для задоволення відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій) розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Проте, судом першої інстанції позивача не було повідомлено про розгляд справи, оскільки відсутні будь-які поштові відправлення із зазначенням дати і часу проведення судового засідання, яке призначене на 03 липня 2017 року.
Доводи інших учасників справи
У березні 2018 року ПАТ "Укрсоцбанк" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що позивач не навела обґрунтованих підстав для визнання розрахунку заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії
від 28 серпня 2007 року виконаним станом на 19 травня 2015 року недійсним, крім того, відсутні докази щодо порушень її прав чи законних інтересів. Тому касаційна скарга підлягає відхиленню, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - залишенню без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 640/4938/17 (провадження № 61-33260св18) призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 28 вересня 2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладений договір відновлювадьної кредитної лінії, відповідно до умов якого остання отримала кредит окремими частинами зі сплатою 13,5 % річних за кредитом та комісій у розмірі та порядку, визначеному Тарифами на послуги по наданню кредитів, що міститься в додатку 1 до цього договору, який є невід`ємною складовою частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості Позичальника за кредитом, в сумі 100 000 доларів США, з кінцевим терміном погашення заборгованості 05 серпня 2017 року.
У грудні 2010 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (справа № 2-1928/11).
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 13 квітня
2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2016 року, стягнуто з ОСОБА_1, на користь
ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту у розмірі 3 188 556,42 грн.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) постановою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 13 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 22 червня 2016 року
у справі № 2-1928/11 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції