Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 564/678/15-ц
провадження № 61-13643св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Рівненської області від 23 травня 2016 року у складі колегії суддів Хилевича С. В., Собіни І. М., Максимчук І. М.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 04 вересня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання ОСОБА_1 Анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг. Відповідно до умов укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Неналежне виконання позичальником умов кредитного договору призвело до утворення заборгованості, яка станом на 31 січня 2015 року склала 19 249,39 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 7 047,20 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 9 109,61 грн, заборгованість за пенею та комісією - 1 699,75 грн, штраф (фіксована частина) - 500,00 грн, штраф (процентна складова) - 892,83 грн, яку банк просив стягнути з відповідача.
Короткий зміст судових рішень
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 03 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 29 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без його фізичного пред`явлення користувачем. В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які безспірно доводять, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяла незаконному використанню ПІН-коду або іншої індентифікуючої інформації.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 березня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 29 вересня 2015 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 23 травня 2016 року рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 03 серпня 2015 року скасовано. Позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 19 249,39 грн заборгованості за кредитним договором.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що встановлені у справі обставини вказують, що дії відповідача призвели до незаконного використання картки невстановленою особою. Відповідач не довела, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язань, покладених на неї вимогами законодавства та умовами кредитного договору, і не спростувала існування у неї спірної заборгованості за цим кредитним договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 лютого 2017 року вказану цивільну справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" у цій справі призначено повторний автоматизований розподіл.
06 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
На підставі ухвали Верховного Суду від 24 червня 2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 липня 2019 року визначено склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Калараш А. А., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Сердюк В. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ухвалюючи рішення про задоволення позову апеляційний суд залишив поза увагою ту обставину, що під час укладення кредитного договору нею було підписано тільки заяву клієнта, а з Умовами та правилами надання банківських послуг вона не ознайомлювалась і свого підпису під ними не ставила. Посилаючись на те, що вказані Умови та правила не є частиною підписаного між нею та банком договору, відповідач вказує на відсутність підстав для нарахування і стягнення з неї комісії та штрафів.
ОСОБА_1 зазначає, що оскільки спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу, то в силу вимог Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року (яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин), відповідальності за здійснення таких платіжних операцій користувач не несе.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 вересня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (назву змінено на ПАТ КБ "Приватбанк") і відповідачем укладено договір про надання банківських послуг, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Позивач зазначав, що укладений кредитний договір складається із заяви ОСОБА_1 , Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку, що викладені на сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70.
На виконання договору банком відкрито кредитний рахунок, оформлено і видано відповідачу платіжну картку та PIN-код до неї.
Після виявлення факту зняття коштів з кредитного рахунку 24 квітня 2013 року ОСОБА_1 заблокувала картку, повідомила про це ПАТ КБ "Приватбанк" та звернулась з відповідною заявою до Костопільського РВ УМВС України в Рівненській області.
Підставою виникнення між сторонами спору є невиконання боржником кредитних зобов`язань перед банком, що призвело до утворення 19 249,39 грн сукупної заборгованості, яка складається із 7 047,20 грн заборгованості за кредитом, 9 109,61 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 1 699,75 грн заборгованості за комісією, 500,00 грн штрафу (фіксована частина) і 892,83 грн штрафу (процентна складова).
ПАТ КБ "Приватбанк" посилаючись на порушення суб`єктивних цивільних прав звернулося з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 зазначеної заборгованості.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статей 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).