Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 335/10856/16-ц
провадження № 61-24883св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Литвиненко І. В. (суддя-доповідач)
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському районі міста Запоріжжя,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вознесенівському району міста Запоріжжя про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 листопада 2016 року у складі судді Кравченко Л. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Дзярука М. П., Крилової О. В., Трофимової Д. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що постановою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 травня 2011 року зобов`язано відповідача здійснити йому перерахунок пенсії. Зазначене судове рішення Управлінням Пенсійного фонду України у Вознесенівському району міста Запоріжжя добровільно виконане не було. У подальшому відповідач здійснив перерахунок пенсій, але нараховані кошти сплачені не були. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та інфляційне відшкодування за період з 02 серпня 2012 року до 17 серпня 2016 року в розмірі 31 655,99 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 листопада 2016 року позов залишено без задоволення.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 листопада 2016 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 11 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2016 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що відповідач не заперечував наявність заборгованості зі сплати грошових коштів перед позивачем. Посилання відповідача на неможливість сплати боргу у зв`язку з відсутністю коштів, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. Договір не є єдиною підставою виникнення грошового зобов`язання, а тому відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору не перешкоджає застосуванню відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України. Суди попередніх інстанцій не врахували, що грошовим вважається будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Через невиконання відповідачем грошового зобов`язання, що виникло з постанови Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 травня 2011 року у справі № 2а-5317/11 він позбавлений права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися грошовими коштами, що належать йому на праві власності.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У травні 2017 року Центральне об`єднання управління Пенсійного фонду України міста Запоріжжя подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 травня 2011 року у справі № 2а-5307/2011 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 10 листопада 2010 року. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до вимог статті 49, пункту 4 статті 54, статті 50, пункту 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмір 50 % мінімальної пенсії за віком із застосуванням при цьому положень частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплачених сум з 10 листопада 2010 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя залишено без задоволення. Постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 травня 2011 року змінено та викладено другий абзац її резолютивної частини в новій редакції. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до вимог статті 49, пункту 4 статті 54, статті 50, пункту 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмір 50 % мінімальної пенсії за віком із застосуванням при цьому положень частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням виплачених сум з 10 листопада 2010 року до 22 липня 2011 року. В іншій частині постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 травня 2011 року залишено без змін.
20 травня 2013 року Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя було видано виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Морар М. В. від 14 червня 2013 року у ВП № 28063810 виконавчий лист було повернуто стягувачу у зв`язку з тим, що виникли обставини, що виключають можливість виконання рішення у повному обсязі.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області Морар М. В. від 17 жовтня 2014 року у ВП № 42832095 виконавчий лист було повернуто стягувачу у зв`язку з неможливістю виконання виконавчого документа в рамках виконавчого провадження.
Листом від 16 квітня 2014 року № 22/Б-9 Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя повідомило ОСОБА_1 про те, що сума пенсії після її перерахунку згідно з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у справі № 2а-5307/11 за період з 10 листопада 2010 року до 22 липня 2011 року в розмірі 31 486,33 грн нарахована йому до виплати у квітні 2013 року. Однак виплата цих коштів буде можлива за умови фінансування таких витрат за рахунок Державного бюджету України. Фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до статті 63 цього Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. З січня 2013 року фінансування коштів на такі виплатив розмірах, понад передбачених Державним бюджетом України не здійснювалося.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на свою користь на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання та інфляційне відшкодування в розмірі 31 655,99 грн за період з 02 серпня 2012 року до 17 серпня 2016 року, у зв`язку з невиконанням відповідачем постанови Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 травня 2011 року та постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11 травня 2018 року справу № 335/10856/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.