Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 759/10301/15-ц
провадження № 61-29143св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року в складі судді П`ятничук І. В., та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Болотова Є. В., Вербової І. М.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року та з урахуванням уточнених позовних вимог просив: встановити наступний порядок та спосіб виконання рішення, а саме - зобов`язати ОСОБА_2 передавати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відповідно до графіку побачень встановленого рішенням суду: першої і третьої суботи кожного місяця з 10:00 год до 17:00 год з перервою на обідній сон; за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у добровільному порядку відбирати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 та/або у інших осіб, з якими може знаходитись та/або проживає ОСОБА_4 та передавати ОСОБА_1 відповідно до графіку побачень, встановленого рішенням суду: першої і третьої суботи кожного місяця з 10:00 год до 17:00 год з перервою на обідній сон;
Заява мотивована тим, що відповідно до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року визначено ОСОБА_1 порядок спілкування з онукою ОСОБА_4 за місцем проживання її матері ОСОБА_2, встановивши наступний графік їх побачень: першої і третьої суботи кожного місяця з 10:00 год до 17:00 год з перервою на обідній сон у присутності матері ОСОБА_2 . Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2016 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року змінено, у абзаці другому резолютивної частини рішення слова "у присутності матері ОСОБА_2 " виключено. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Проте, указане рішення не виконується відповідачем у добровільному порядку, спроби виконання даного рішення суду у примусовому порядку також закінчилися без вирішення, оскільки у зазначених рішеннях не визначено спосіб їх виконання.
Враховуючи наведене та посилаючись на статтю 373 ЦПК України 2004 року та Закон України "Про виконавче провадження" Швець М. П. просив заявлені вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2017 року, заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено спосіб і порядок виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року наступним чином: зобов`язано ОСОБА_2 передавати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відповідно до графіку побачень, встановленого рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року, а саме: першої і третьої суботи кожного місяця з 10:00 год до 17:00 год з перервою на обідній сон.
У задоволенні іншої частини заявлених вимог про встановлення порядку і способу виконання рішення суду відмовлено.
Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що указане рішення суду не виконується, оскільки у рішенні суду не визначено спосіб його виконання, вважав, що зобов`язання ОСОБА_2 передавати ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 відповідно до графіка побачень, встановленого рішенням суду фактично не призведе до зміни рішення суду по суті та самостійної зміни способу захисту порушеного права обраного заявником, який передбачений статтею 16 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Аргументи учасників справ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуваною ухвалою Святошинського районного суду м. Києва задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення порядку та способу виконання рішення в частині зобов`язання ОСОБА_2 передати йому онуку. Вважає, що по своїй суті ця вимога є не способом чи порядком виконання рішення, а новою позовною вимогою, яка не заявлялася під час розгляду справи у суді першої інстанції. Суди не мали процесуальних підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 передавати дитину ОСОБА_1, оскільки це призводить до зміни самого рішення суду після його вступу в законну силу. Суди не врахували, що рішення суду про встановлення порядку побачень із дитиною по своїй природі не передбачає примусового виконання.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заперечення на касаційну скаргу не подано
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про зобов`язання вчинити певні дії, визначення порядку спілкування з дитиною задоволено частково.
Визначено ОСОБА_1 порядок спілкування з онукою - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за місцем проживання її матері ОСОБА_2, встановивши графік їх побачень першої та третьої суботи кожного місяця з 10 год до 17 год у присутності матері ОСОБА_2 з перервою на обідній сон. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2016 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року змінено. У абзаці другому резолютивної частини рішення виключено слова "у присутності матері ОСОБА_2 ". У іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року у незміненій при апеляційному перегляді частині та рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 червня 2016 року залишено без змін.
Отже, судове рішення, яким визначено порядок спілкування діда з онукою за місцем проживання її матері набрало законної сили.
Також встановлено, що 12 квітня 2017 року старшим державним виконавцем Святошинському районному відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гуріною Д. І. повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання, з підстав передбачених статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження", а саме відсутності способу виконання даного рішення.
ОСОБА_1 , вчиняючи усі дії необхідні для виконання рішення суду, не мав змоги побачитися з онукою ОСОБА_5, оскільки такі перешкоди чиняться її матір`ю ОСОБА_2 . Зазначені обставини встановлені судом першої та апеляційної інстанції. Матеріали справи містять належні та допустимі докази того, що ОСОБА_2 перешкоджає побаченням дідуся та онуки, що достеменно підтверджується наступним.