ПОСТАНОВА
Іменем України
05 серпня 2019 року
Київ
справа №820/3764/16
адміністративне провадження №К/9901/12424/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №820/3764/16
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року, ухвалену в складі головуючого судді Панченко О.В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року, постановлену в складі головуючого судді Лях О.П., суддів Старосуда М.І., Яковенка М.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі - ГУ МВС України в Харківській області), начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - начальник ГУ НП у Харківській області), в якому просив:
1.1. скасувати наказ ГУ МВС України в Харківській області від 05 листопада 2015 року №594о/с про звільнення капітана міліції ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого сектору БНОН Лозівського МВ ГУ МВС України в Харківській області згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року в запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів);
1.2. зобов`язати ГУ НП у Харківській області прийняти на службу до поліції ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року;
1.3. стягнути з ГУ МВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове утримання за період з 18 серпня 2014 року до 05 листопада 2015 року;
1.4. стягнути з ГУ МВС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2015 року і до часу прийняття рішення.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що був незаконно звільнений з органів внутрішніх справ, адже його не було попереджено про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням штатів і не було запропоновано йому іншої роботи в органах поліції.
3. ГУ МВС України в Харківській області проти позову заперечило, зазначивши, що з дня опублікування Закону України "Про Національну поліцію" позивач уважається таким, що попереджений про наступне звільнення у зв`язку з ліквідацією органів міліції та утворенням Національної поліції.
4. Оскільки позивач не подав керівництву ГУ НП у Харківській області заяву про намір продовжити службу в поліції, його було правомірно звільнено з органів міліції у зв`язку зі скороченням штатів.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у вересні 2008 року був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України. З 24 листопада 2010 року позивач проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого сектору БНОН Лозівського МВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області.
6. Суди попередніх інстанцій з`ясували, що в період з 20 серпня 2014 року по 05 листопада 2015 року ОСОБА_1 на службі був відсутній, адже до нього був застосований запобіжний захід у кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою.
7. Наказом ГУ МВС України в Харківській області від 05 листопада 2015 року №594 о/с ОСОБА_1, капітана міліції, старшого оперуповноваженого сектору БНОН Лозівського МВ ГУ (з обслуговування м. Лозова, Лозівського та Близнюківського районів) в Харківській області з 06 листопада 2015 року звільнено в запас Збройних Сил України за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
8. 17 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП у Харківській області із заявою, в якій вимагав допустити його до виконання функціональних обов`язків за посадою.
9. Розглянувши вказану заяву, ГУ НП у Харківській області листом від 30 березня 2016 року №3/К-317 повідомило позивача, що наказом ГУ МВС України в Харківській області від 05 листопада 2015 року №594 о/с його було звільнено з органів внутрішніх справ. Водночас бажання продовжувати службу в органах поліції шляхом подання відповідного рапорту позивач не виявив, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття його на службу до Національної поліції.
10. Не погоджуючися з наказом про звільнення та відмовою прийняти на службу до поліції, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
11. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
12. Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що звільнення позивача з органів внутрішніх справ відбулося правомірно, адже позивач не виявив бажання проходити службу в Національній поліції після ліквідації органів міліції. Водночас суди дійшли висновку, що позивач з дня опублікування Закону України "Про Національну поліцію" (06 серпня 2015 року) уважався таким, що попереджений про наступне звільнення у зв`язку з ліквідацією органів міліції.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
13. У касаційній скарзі позивач, не погоджуючися з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати їх з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
14. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що суди дійшли необґрунтованих висновків про правомірність його звільнення, адже не взяли до уваги його доводів про те, що ГУ МВС України в Харківській області не попереджало його про істотні зміни умов служби у зв`язку зі скороченням штатів.
15. Позивач також не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що з дня опублікування Закону України "Про Національну поліцію" (06 серпня 2015 року) він уважається таким, що був попереджений про наступне звільнення, адже в період з 27 вересня 2011 року до 01 березня 2016 року він перебував під вартою в слідчому ізоляторі й був обмежений в своїх конституційних правах.
16. Відповідачі правом подати відзив (заперечення) на касаційну скаргу не скористалися.
17. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1
18. 15 грудня 2017 року, у зв`язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
19. 31 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
20. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Білоуса О.В., суддів Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.
21. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 30 травня 2019 року, у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
22. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
23. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
24. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
25. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
26. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. 02 липня 2015 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
28. Відповідно до пункту 1 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: (1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення", які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; (2) частини сьомої статті 15 та частини п`ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 01 січня 2017 року.