ПОСТАНОВА
Іменем України
05 серпня 2019 року
Київ
справа №712/12830/16-а
адміністративне провадження №К/9901/22847/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу №712/12830/16
за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції, інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкаси Миколаєнка Ігоря Володимировича про визнання протиправною і скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Грибана І.О., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в місті Черкаси, відповідач), інспектора роти №4 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкаси Миколаєнка Ігоря Володимировича (далі - інспектор Миколаєнко І.В.), у якому просив:
1.1. визнати протиправною і скасувати постанову від 11 листопада 2016 року серії ПС2 №972220 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП);
1.2. закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що 11 листопада 2016 року, керуючи автомобілем "ВАЗ 210934-20", номерний знак " НОМЕР_1 ", був зупинений інспектором патрульної поліції Миколаєнком І.В., яким винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення підпункту 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України.
2.1. У вказаній постанові зазначено, що позивач здійснив проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора.
2.2. ОСОБА_1 уважає вказану постанову безпідставною і винесеною з порушенням порядку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки Правил дорожнього руху не порушував.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. 11 листопада 2016 року відповідачем стосовно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №972220, якою ОСОБА_1 визнано винним за частиною другою статті 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
4. У постанові зазначено, що 11 листопада 2016 року о 05 год 15 хв у місті Черкаси, на перехресті вулиць Смілянська - Надпільна, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем "ВАЗ 210934-20", номерний знак " НОМЕР_1 ", здійснив проїзд перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофора, чим порушив підпункт 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху України.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
5. Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 грудня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення є доведеним і підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення від 11 листопада 2016 року ПС2 №972220 і показаннями свідка, допитаного в судовому засіданні.
6.1. Водночас позивачем, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), не доведено обставин, на яких ґрунтуються вимоги адміністративного позову.
7. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково:
7.1. визнано протиправною та скасовано постанову від 11 листопада 2016 року серії ПС2 №972220 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за частиною другою статті 122 КУпАП;
7.2. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що правомірність оскаржуваної постанови не підтверджено належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано належних доказів учинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, а тому притягнення його до відповідальності є необґрунтованим і протиправним.
9. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що докази вини позивача, покладені в основу рішення суду першої інстанції, не можна оцінювати як переконливі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
10. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), указав на помилковість висновків суду першої інстанції про ненадання позивачем доказів відсутності події адміністративного правопорушення, оскільки доведення правомірності прийнятого рішення покладено на відповідача як суб`єкта владних повноважень.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою.
11. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
11.1. 14 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
11.2. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Шарапі В.М., суддям Бевзенку В.М., Данилевич Н.А.
11.3. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 23 травня 2019 року №456/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
11.4. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
12. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
13. На обґрунтування касаційної скарги скаржник указує, що висновки суду апеляційної інстанції щодо протиправності оскаржуваної постанови та наявності підстав для її скасування є помилковими, оскільки вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, підтверджується наданими у судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_2 і постановою про адміністративне правопорушення.
14. Висновки суду апеляційної інстанції щодо зацікавленості свідка, унаслідок чого його показання не можуть бути підтвердженням учинення позивачем адміністративного правопорушення, УПП в місті Черкаси вважає помилковими і такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
15. За таких обставин скаржник уважає, що ним доведена правомірність прийняття оскаржуваної постанови, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
16. Позивач скористався правом і надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на висновки та установлені судом обставини, просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
17. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
19. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
20. Статтею 245 КУпАП установлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
21. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
22. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
23. Частиною другою статті 122 КУпАП установлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.