ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/2772/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
представник - адвокат Пронюк В.Я. (довіреність №14-100 від 17.05.2019),
відповідач - Комунальне підприємство "Балаклійські теплові мережі" Балаклійської районної ради
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 04.04.2019
у складі колегії суддів: Фоміна В.О. (головуючий), Крестьянінов О.О., Шевель О.В.
та рішення Господарського суду Харківської області (в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення неустойки в розмірі 77 322, 25 грн.)
від 29.01.2019
у складі судді Лаврової Л.С.
у справі № 922/2772/18
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Балаклійські теплові мережі" Балаклійської районної ради
про стягнення коштів
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 12.04.2019 поштовим відправленням, направленим на адресу Східного апеляційного господарського суду, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 (в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення неустойки в розмірі 77 322, 25 грн.) у справі №922/2772/18 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/2772/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Банасько О.О., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2019.
3. Ухвалою від 12.06.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №922/2772/18 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 (в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення неустойки в розмірі 77 322, 25 грн.), призначив розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на 01.08.2019 о 10:15.
4. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
5. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (далі - відповідач, КП БРР "Балаклійські теплові мережі"), в якому просив суд стягнути з відповідача основний борг на суму 945 706, 23 грн., пеню на суму 217 558, 68 грн., інфляційні витрати на суму 295 558, 68 грн., 3% річних на суму 67 685, 90 грн. та судовий збір на суму 22 890, 80 грн.
5.1. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю природного газу №2309/16-БО-32 від 25.01.2016.
Короткий зміст рішення першої інстанції
6. Рішенням від 29.01.2019 Господарський суд Харківської області позов задовольнив частково, в частині суми основного боргу 790 868, 62 грн. закрив провадження у справі, стягнув з КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню на суму 77 322, 25 грн., 3% річних на суму 61 567, 45 грн., інфляційні втрати на суму 274 687, 58 грн., витрати зі сплати судового збору на суму 19 232, 42 грн., в решті позову відмовив.
6.1. Місцевий суд встановив, що 25.01.2016 між КП БРР "Балаклійські теплові мережі" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" укладено договір №2309/16-БО-32 про купівлю-продаж природного газу. Крім того, судом встановлено, що позивач за період з 01.01.2016 по 30.04.2016 передав у власність відповідача природний газ, у свою чергу відповідач виконав свої зобов`язання за договором несвоєчасно, що стало підставою для звернення позивача до суду за стягненням основного боргу, штрафних санкцій та інших нарахувань за прострочку платежів.
6.2. Судом застосовано положення статей 509, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, статті 173, 174, 193, 216, 217, 230 ГК України. Водночас, місцевий суд дійшов висновку, що відповідно до наданих до суду доказів оплати та акта звірки, на момент звернення позивача до суду заборгованість за договором №2309/16-БО-32 від 25.01.2016 становила 790 868, 62 грн., тому позовні вимоги на суму 154 837, 61 грн. необґрунтовані. Також, місцевий суд встановив, що інша сума основного боргу була погашена відповідачем вже після звернення позивача до суду, про що свідчать надані до суду докази оплати, тому в частині стягнення основного боргу суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження за відсутності предмета спору.
6.3. Судом встановлено, що позивачем нараховано пеню за період 16.02.2016-01.01.2017, 3% річних та інфляційні втрати на основну заборгованість за спожитий природний газ за січень 2016 року, яку погашено відповідачем частково до 30.11.2016, тобто до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення пені (62 455, 55 грн.), 3% річних (5 727, 45 грн.) та інфляційних втрат (20 871, 1 грн.), нарахованих на заборгованість за зобов`язаннями січня 2016 року до дати набрання чинності зазначеним Законом. Також, перевіривши надані позивачем розрахунки пред`явлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за зобов`язаннями суд дійшов висновку, що в іншій частині розрахунки позивачем зроблені правильно.
6.4. Місцевий суд, з урахуванням положень частини 3 статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, зазначив, що відповідач є комунальним підприємством, яке створено для задоволення потреб споживачів, у тому числі населення та державних органів в теплопостачанні у вигляді опалення та гарячого водопостачання. Підприємство не уповноважене чинним законодавством самостійно встановлювати тарифи, які відповідають витратам за надання послуг, тому постачає теплову енергію по вартості нижчій за її собівартість. Також, суд взяв до уваги те, що на підприємстві склалась дуже складна економічна ситуація, яка виникла у зв`язку зі збитковістю послуг з теплопостачання, а до моменту прийняття нових тарифів, тарифи на теплопостачання покривали лише частину витрат на їх виробництво. Крім того, місцевим судом враховано, що у відповідача немає інших джерел погасити борг перед позивачем з огляду на особливості поступлення коштів за надані послуги теплопостачання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 "Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу", які підлягають перерозподілу без згоди на це відповідача. За таких обставин, суд задовольнив клопотання відповідача про зменшення розміру пені частково на 50% (відповідно пеня до стягнення буде в розмірі 77 322, 25 грн.).
6.5. Місцевий суд, з урахуванням положень статті 239, частин 3, 4 статті 331 ГПК України, дійшов висновку, що на момент винесення рішення суду відсутня сума основного боргу за зобов`язаннями, відповідно немає необхідності для відстрочення виконання рішення суду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
7. Рішення місцевого суду оскаржувалось позивачем в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені на суму 77 322, 25 грн. Постановою від 04.04.2019 Східний апеляційний господарський суд змінив назву позивача з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на АТ "НАК "Нафтогаз України", апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 - без змін.
7.1. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що доводи апеляційної скарги позивача стосуються лише відсутності підстав зменшення розміру пені, тому апеляційний суд, враховуючи приписи статті 269 ГПК України, розглядав рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 у даній справі в частині розгляду судом першої інстанції клопотання відповідача про зменшення розміру пені, та відповідно, наявності належних підстав для її зменшення.
7.2. Апеляційний суд, з посиланням на статті 509, 546, 549, 551, 627 ЦК України, статтю 173, 233 ГК України та з урахуванням балансу та фінансових результатів відповідача за 2015, 2016, 2017 роки та станом на 30.09.2018, зазначив про збитковість господарської діяльності відповідача, врахував сплату основного боргу та вжиття відповідачем належних заходів до виконання грошових зобов`язань за договором, прийнявши до уваги те, що порушення строків виконання грошових зобов`язань мало місце також внаслідок несвоєчасних розрахунків населення за спожиті послуги теплопостачання.
За таких обставин, апеляційний суд, з урахуванням інтересів сторін, та зважаючи на те, що відповідач є стратегічним підприємством, єдиним підприємством - виробником теплової енергії для бюджетних установ та населення в своєму регіоні, зазначив про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про часткове задоволення клопотання відповідача та про зменшення розміру пені до 50%. Водночас, посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не враховано інтереси позивача, апеляційний суд відхилив, оскільки розмір пені зменшено на 50%, а не на 99%, про що просив відповідач у клопотанні, а також відмовлено у наданні відстрочки виконання рішення суду, що відповідало інтересам позивача та підтверджувало прийняття рішення місцевим судом з досягненням балансу інтересів позивача та відповідача у справі.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (позивач у справі)
8. Скаржник, з посиланням на статтю 233 ГК України, статтю 551 ЦК України, доводив, що право на зменшення неустойки (штрафу, пені) виникає у господарського суду виключно за наявності значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків і тільки у випадку наявності такого перевищення суд може скористатись наданим йому процесуальним правом. Водночас, враховуючи вимоги статей 86, 238 ГПК України, суди не врахували жодного аргументу, доводу чи доказу позивача щодо наявності чи відсутності збитків, а відсутність належних доказів на підтвердження доводів відповідача є підтвердженням грубого порушення статті 233 ГПК України.
8.1. Скаржник аргументував, що судами не враховано обставини виконання зобов`язання боржником, не здійснено оцінки майнового стану сторін та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення судами статей 525, 526, 551, 599, 625 ЦК України.