ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 914/2096/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огороднік К.М. (головуючий), Банасько О.О., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
за участю представників:
позивача -ТзОВ "Спектргаз" - адв. Морочинського А.М. (дов. від 12.03.2019),
відповідача - ПАТ "Львівгаз" - адв. Волощука П.Ю. (дов. від 02.01.2019),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектргаз"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019
та рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2019
у справі № 914/2096/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектргаз"
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"
про стягнення 11 074 859,91 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
13.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектргаз" (далі - ТзОВ "Спектргаз", позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (далі - ПАТ "Львівгаз", відповідач) про стягнення 11074859,91 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач допустив порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає в тому, що з вересня 2014 року по грудень 2015 року включно, без жодної правової підстави та без дозволу позивача, фактично використовував газопровід, який належить позивачеві на праві власності, шляхом передання через нього газу споживачам. Всього, за вказаний період, було передано 18804,267 тис. куб. м. газу, що підтверджується листом філії УМГ Львівтрансгаз ПАТ "Укртрансгаз" № 267/34-02 від 25.01.2016. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем отримано дохід в сумі 11074859,91 грн, як плата за прийняття до газопроводу та передання через нього споживачам газу. Із урахуванням зазначеного, ТзОВ "Спектргаз" просить суд стягнути з відповідача 11074859,91 грн.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.12.2017, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2018, позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 05.09.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 11.12.2017 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій Верховним Судом зазначено, що суди не встановили, які правовідносини виникли між сторонами, що дасть змогу остаточно визначитися, яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Разом з тим, судом касаційної інстанції вказано на необхідність при новому розгляді справи встановити, чи припинив свою дію договір оренди від 01.01.2011 у зв`язку із закінченням строку його дії чи він був пролонгованим сторонами на інший строк. У цьому ж зв`язку суди не з`ясували обставин щодо можливості збереження сили договору оренди для нового власника та встановити обставини щодо фактичного користування газопроводом відповідачем.
За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Львівської області від 30.01.2019, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019, відмовлено у задоволенні позову.
При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивачем не обґрунтовано, у чому конкретно полягало порушення права власності позивача на газопровід та яку конкретно правомочність (володіння, користування чи розпорядження) відповідачем порушено, оскільки суди не встановили такого порушення і за результатами розгляду справи вбачається, що останній користувався Газопроводом з відома позивача, який мав усі можливості стосовно захисту свого права, проте не скористався ними. Разом з тим, твердження про заподіяння відповідачем позивачу шкоди з посиланням на статті 1166 та 1192 ЦК України та збитків з посиланням на статтю 22 ЦК України є недоведеним. Також, судами зазначено, що позивач не міг отримати доходи з розподілу газу з огляду на відсутність у нього відповідної ліцензії.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Не погодившись з рішенням та постановою, ТзОВ "Спектргаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішенням Господарського суду Львівської області від 30.01.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Підставами для скасування рішення і постанови ТзОВ "Спектргаз" зазначає порушення та неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
ТзОВ "Спектргаз" звертає увагу на те, що:
- судами проігноровано твердження позивача, щодо наявності у нього "виправданих очікувань" в розумінні практики Європейського Суду з прав людини на отримання доходу від використання його майна;
- судами не враховано того, що використання майна іншої особи без права на таке використання становить порушення права власності цієї особи та частини 1 статті 316, частини 1 статті 317, частин 1, 7 статті 319 ЦК України, відтак висновок судів про відсутність порушення права власності позивача є помилковим;
- суди правильно встановили обставини справи щодо фактичного бездоговірного використання Газопроводу відповідачем у спірний період, однак дійшли помилкових висновків про відсутність порушення права власності позивача та про відсутність підстав для застосування норм статті 22 ЦК України, статті 224 ГК України про відшкодування збитків, завданих порушенням права (вимог щодо здійснення господарської діяльності) або положень глави 83 ЦК України (статей 1212-1214) щодо безпідставно набуття (збереження) майна.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)
ПАТ "Львівгаз" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 залишити без змін посилаючись на необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів та правомірність висновків судів першої і апеляційної інстанцій, викладених в оскаржених рішенні та постанові.
5. Фактичні обставини справи, встановлені судами
01.01.2011 між ВАТ "Іскра" (орендодавець) та ПАТ "Львівгаз" (орендар) було укладено договір №0102111/8104 оренди газопроводу ГРС Винники - ВАТ "Іскра", відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) газопровід високого тиску ГРС Винники (нова) - ВАТ "Іскра" та катодні станції - 4 штуки (об`єкт оренди), які належать орендодавцю на праві власності. Зазначений договір оренди газопроводу №0102111/8104 від 01.01.2011 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, тобто 31.12.2013. Вказана обставина підтверджена судовими рішеннями у справі №914/622/14 та не заперечується обома сторонами у справі.
Після закінчення строку дії договору оренди газопроводу №0102111/8104 від 01.01.2011 між ВАТ "Іскра" та ПАТ "Львівгаз" виникли численні судові спори, які зводилися до намагання ВАТ "Іскра" продовжити дію зазначеного договору оренди, стягнути із ПАТ "Львівгаз" кошти за фактичне користування газопроводом, або ж до намагання ПАТ "Львівгаз" повернути з оренди газопровід.
ТзОВ "Спектргаз" на підставі договору купівлі-продажу №060914/0703 від 20.08.2014, укладеного з ПАТ "Іскра", та акта приймання-передачі від 01.09.2014 до цього договору, набув у власність газопровід високого тиску ГРС Винники - ПАТ "Іскра"; Ру=6 кгс/кв.см; діаметром 500 мм; довжиною 8 868,5 п.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул . Вулецька, 14 та чотири станції катодного захисту (в с. Бережани Пустомитівського району, в м. Винники, вул. Стрілецька; в м. Винники (біля траси на Тернопіль); на хуторі Горішний ) (далі - газопровід).
13.02.2014 між ПАТ "Укртрансгаз" та ПАТ "Львівгаз" укладено Технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу №ТУ022130214, на виконання умов якої оформлялись акти приймання-передачі природного газу, в тому числі в пункті приймання-передачі природного газу на ПАТ "Іскру" на ГРС Винники, обсяг газу, який подавався ПАТ "Укртрансгаз" до газопроводу та приймався ПАТ "Львівгаз".
До матеріалів справи позивачем долучено акти приймання-передачі природного газу відповідно до Технічної угоди №ТУ022130214 від 13.02.2014, згідно з якими ПАТ "Укртрансгаз" протранспортував, а відповідач прийняв природний газ за період з вересня 2014 року по грудень 2015 року.
Між Бібрським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів УМГ "Львівтрансгаз" та ТзОВ "Спектргаз" складено Акт розмежування балансової належності Газопроводу та ділянок його обслуговування на ГРС "Винники" Бібрського ЛВУМГ УМГ "Львівтрансгаз" від 02.09.2014. Цим актом, до якого долучено відповідну схему, визначено, що межа балансової належності (між Львівтрансгазом та Іскрою) та обслуговування проходить безпосередньо за огорожею ГРС "Винники".
Хоч матеріали справи містять докази вчинення ТзОВ "Спектргаз" дій з розмежування балансової належності з Львівтрансгазом на ГРС "Винники", суди дійшли висновку, що зазначене не спростовує обставини фактичного користування газопроводом ПАТ "Львівгаз". Дані обставини встановлені судовими рішеннями у справах №914/3691/14 та №914/880/17.