ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/2932/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.
за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
представник - адвокат Пронюк В.Я. (довіреність №14-100 від 17.05.2019),
відповідач - Комунальне підприємство "Балаклійські теплові мережі" Балаклійської районної ради
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
від 22.04.2019
у складі колегії суддів: Стойка О.В. (головуючий), Гребенюк Н.В., Попков Д.О.
та рішення Господарського суду Харківської області (в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення неустойки в розмірі 157 726, 63 грн.)
від 29.01.2019
у складі судді Рильової В.В.
у справі № 922/2932/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Балаклійські теплові мережі" Балаклійської районної ради
про стягнення 1 477 416, 13 грн.
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 10.05.2019 поштовим відправленням, направленим на адресу Східного апеляційного господарського суду, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 (в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення неустойки в розмірі 157 726, 63 грн.) у справі №922/2932/18 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/2932/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Банасько О.О., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019.
3. Ухвалою від 25.06.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №922/2932/18 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 (в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення неустойки на суму 157 726, 63 грн.), призначив розгляд касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на 01.08.2019 о 09:45.
4. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/2932/18 визначено колегію суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2019; ухвалою Суду від 31.07.2019 зазначеною колегією суддів справу №922/2932/18 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову апеляційного суду від 22.04.2019 та рішення суду першої інстанції від 29.01.2019 (в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення неустойки в розмірі 157 726, 63 грн.) прийнято до провадження з призначеним ухвалою Суду від 25.06.2019 розглядом на 01.08.2019 о 09:45.
5. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
6. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (далі - відповідач, КП БРР "Балаклійські теплові мережі") 1 477 416, 13 грн., з яких пеня на суму 315 453, 26 грн., 3% річних на суму 257 330, 85 грн., інфляційні нарахування на суму 904 632, 02 грн.
6.1. В обґрунтування позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначило про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором №2433/1617-ТЕ-32 постачання природного газу від 16.09.2016 в частині повного та своєчасного розрахунку за фактично переданий природний газ.
Короткий зміст рішення першої інстанції
7. Рішенням від 29.01.2019 Господарський суд Харківської області позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП БРР "Балаклійські теплові мережі" задовольнив частково, стягнув з КП БРР "Балаклійські теплові мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пеню на суму 157 726, 63 грн., 3% річних на суму 257 330, 85 грн., інфляційні нарахування на суму 904 632, 02 грн. та витрати зі сплати судового збору на суму 22 161, 24 грн., в частині стягнення з КП БРР "Балаклійські теплові мережі" пені на суму 157 726, 63 грн. відмовив, в задоволенні клопотання КП БРР "Балаклійські теплові мережі" про відстрочення виконання рішення суду на вісім місяців з моменту його винесення відмовив.
7.1. Місцевий суд встановив, що 16.09.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КП БРР "Балаклійські теплові мережі" укладено Договір №2433/1617-ТЕ-32 постачання природного газу, згідно з умовами якого Постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору. Водночас, з метою узгодження вартості природного газу, обсягів переданого газу та інших умов до Договору №2433/1617-ТЕ-32 було укладено ряд додаткових угод, якими врегульовано обсяг природного газу для покриття потреб споживача у природному газі та порядок проведення розрахунків між сторонами.
За таких обставин, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року передало у власність відповідача природний газ на загальну суму 45 584 227, 21 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи оформленими та підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу. Крім того, судом встановлено, що КП БРР "Балаклійські теплові мережі" провело розрахунки за поставлений газ в повному обсязі, проте з порушенням встановлених у Договорі №2433/1617-ТЕ-32 строків.
7.2. Місцевий суд, з посиланням на статті 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 625, 692, 712 ЦК України, статті 173-175, 193 ГК України, а також з посиланням на положення розділу 8 Договору №2433/1617-ТЕ-32, в редакції Додаткової угоди №3 від 31.03.2017, якими передбачено відповідальність сторін, перевіривши періоди та кожне нарахування окремо, дійшов висновку, що такі нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та є арифметично вірними. Водночас, місцевий суд зазначив, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання, відповідно, нарахування інфляційних втрат за наступний період обґрунтовано здійснено позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця. Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в зазначеній частині відхилене судом, оскільки оплата за природний газ проводилася в порядку та на умовах, визначених Постановою КМУ від 18.06.2014 №217.
7.3. Місцевий суд, з посиланням на частину 2 статті 19 Конституції України, статтю 233 ГК України та частину 3 статті 551 ЦК України, приймаючи до уваги, що КП БРР "Балаклійські теплові мережі" є комунальним підприємством, що створено для задоволення потреб споживачів в теплопостачанні та змушене надавати послуги за вартістю, нижчою від її собівартості, враховуючи складну економічну ситуацію підприємства, а також те, що заборгованість за Договором №2433/1617-ТЕ-32 була повністю погашена до звернення позивача до суду з позовом у цій справі, а розмір нарахованої позивачем пені є досить великим, в той час як період прострочення є незначним, суд визнав за можливе частково задовольнити клопотання відповідача про зменшення пені та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50%, що дорівнює 157 726, 63 грн.
7.4. Розглянувши клопотання позивача в частині відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців, місцевий суд, з посиланням на частину 1 статті 239 ГПК України, частини 3, 4 статті 331 ГПК України, зазначив, що підприємство позивача - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" має значний обсяг несплаченої дебіторської заборгованості, що призводить до нестачі коштів для здійснення своєї поточної діяльності, у тому числі для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювального сезону 2017/2018 років. Водночас, судом враховано, що позивач забезпечує галузі національної економіки та населення природним газом, тому, враховуючи відсутність доказів на підтвердження надзвичайних (виключних) обставин, а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання відповідача.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою від 22.04.2019 Східний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 29.01.2019 - без змін.
8.1. Апеляційний суд, з посиланням на статтю 233 ГК України, статтю 551 ЦК України, дослідивши та перевіривши обставини, встановлені місцевим судом, дійшов висновку, що наявність тяжкого фінансового стану відповідача підтверджується фінансовими звітами (баланси, звіти про фінансові результати діяльності, що містяться в матеріалах справи).
Також, врахувавши умови укладеного сторонами Договору, апеляційний суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем договірних зобов`язань виникло з об`єктивних причин, зокрема, через значну заборгованість споживачів та їх неплатоспроможність, що зумовило погіршення фінансового стану відповідача. Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів спричинення позивачеві негативних наслідків у зв`язку з несплатою відповідачем за газ у строки, встановлені Договором, оскільки втрати від знецінення коштів компенсуються, зокрема, стягненням інфляційних втрат та 3% річних за час, в який позивач не міг користуватися коштами. Апеляційний суд зазначив, що відповідач повністю погасив суму основного боргу, а прострочка платежів відповідача об`єктивно виникла не з його вини, а внаслідок незалежних від нього обставин (непокриття тарифами собівартості енергоносіїв, поганого матеріального стану населення, яке із запізненням сплачувало за спожиті послуги).
Відтак, апеляційний суд, погодився з висновками суду першої інстанції, який на підставі повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, прийнявши до уваги незначний ступінь вини відповідача, погашення ним основної заборгованості та стягнення інфляційних збитків та річних, які виконують компенсаційну функцію за користування чужими грошовими коштами, обґрунтовано застосував положення процесуального закону щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені на 50%.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника (позивач у справі)
9. Скаржник, з посиланням на статтю 233 ГК України, статтю 551 ЦК України, доводив, що право на зменшення неустойки (штрафу, пені) виникає у господарського суду виключно за наявності значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків кредитора і тільки у випадку наявності такого перевищення суд може скористатись наданим йому процесуальним правом. Водночас, враховуючи вимоги статей 86, 238 ГПК України, суди не врахували жодного аргументу, доводу чи доказу позивача щодо наявності чи відсутності значного перевищення пені по відношенню до збитків кредитора, а відсутність належних доказів на підтвердження доводів відповідача є підтвердженням грубого порушення статті 233 ГПК України.
9.1. Скаржник аргументував, що судами не враховано обставин виконання зобов`язання боржником, не надано оцінки майнового стану сторін та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвело до порушення судами статей 525, 526, 551, 599, 625 ЦК України.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
Частина 1 статті 525 - одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.