ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 915/962/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 (у складі колегії суддів: Таран С.В. (головуючий), Будішевська Л.О., Аленін О.Ю.)
у справі № 915/962/18
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
до Миколаївської міської ради
про визнання права власності за набувальною давністю,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2018 року Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - АТ "Миколаївобленерго") звернулося до суду з позовом до Миколаївської міської ради, у якому просило визнати за товариством право власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП-6/0,4 кВ № 583, яка розташована поблизу житлового будинку № 82 по вул. Космонавтів у м. Миколаєві; визнати за товариством право власності за набувальною давністю на рухоме майно, встановлене у будівлі закритої трансформаторної підстанції ЗТП-6/0,4 кВ № 583: розподільчий пристрій РП-0,4 кВ, розподільчий пристрій РП-6 кВ, силовий трансформатор ТМ-315 кВа 6/0,4 кВа заводський № 65636, 1969 року випуску, силовий трансформатор ТМ-400 кВа 6/0,4 кВа заводський № 40012, 1972 року випуску.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 2007 року з метою забезпечення потреб юридичних та фізичних осіб в отриманні електричної енергії добросовісно заволодів спірним майном та до теперішнього часу продовжує відкрито, безперервно ним володіти, зокрема, здійснює ремонт та обслуговування вказаного майна, несе витрати по його утриманню. Право власності на ЗТП-6/0,4 кВ № 583 і на встановлене у ній енергетичне обладнання за жодною особою не зареєстровано, між тим до даної закритої трансформаторної підстанції приєднані споживачі, що мають укладені з АТ "Миколаївобленерго" договори про постачання електричної енергії, тому єдиним володільцем та користувачем зазначеного майна фактично є позивач. Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача та його структурних підрозділів з приводу набуття права власності на безхазяйне майно, зокрема, і на будівлю ЗТП-6/0,4 кВ № 583, проте, вказане питання органом місцевого самоврядування вирішено не було.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2018 позов задоволено в повному обсязі.
Судове рішення мотивоване тим, що позивачем доведена наявність сукупності юридичних фактів, які визначені законодавцем як необхідні для набуття права власності на майно шляхом застосування правового механізму набувальної давності, а саме: законність, добросовісність, відкритість та давність володіння спірним майном.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2018 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що суттєвим для виникнення права власності за набувальною давністю є не лише встановлення моменту виникнення права власності за набувальною давністю, строк його володіння, а також і обставини, за яких виникло володіння спірним майном. При цьому суд зауважив, що інститут набуття прав власності за набувальною давністю не застосовується у випадку необхідності набуття прав власності на безхазяйне нерухоме майно. За висновками суду позивачем не обґрунтовано обставин заволодіння таким майном, що само по собі свідчить про недоведеність факту добросовісності заволодіння чужим майном та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанцій, у квітні 2019 року АТ "Миколаївобленерго" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.11.2018 залишити в силі.
Касаційну скаргу АТ "Миколаївобленерго" обґрунтовує, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що за набувальною давністю може набуватися право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, тобто на безхазяйну річ, при цьому у статті 344 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не вказано, що право власності за набувальною давністю неможливо застосувати до безхазяйних речей, отже, висновок суду про те, що інститут набуття права власності за набувальною давністю не застосовується у випадку необхідності набуття права власності на безхазяйне майно та можливе у разі існування відомостей про попереднього власника зроблено з порушенням статті 344 ЦК; судом до спірних правовідносин не застосовано положення частини 3 статті 335 ЦК, яка підлягає застосуванню при визнанні права власності за набувальною давністю на безхазяйні рухомі речі; судом не враховано, що для визнання володільця добросовісним вважається достатнім, щоб він не набув майно злочинним шляхом чи способом, який завідомо суперечить основам правопорядку та моралі, чого у даному випадку встановлено не було і судом апеляційної інстанції таким обставин не було надано оцінки; поза увагою суду залишилося те, що спірне майно не має власника, жодна особа не вважає спірне майно своїм, не проявляє зацікавленості щодо нього та не обслуговує його окрім позивача, натомість відповідач не вчинив будь-яких дій відповідно до статті 335 ЦК для набуття права власності на спірне майно.
Миколаївська міська рада у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржене судове рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що у внутрішньому дворі багатоповерхового будинку № 82 по вул. Космонавтів у м. Миколаєві розташовано закриту трансформаторну підстанцію ЗТП-6/0,4 кВ № 583, у якій встановлено електричне обладнання, а саме: розподільчий пристрій РП-0,4 кВ; розподільчий пристрій РП-6 кВ; силовий трансформатор ТМ-315 кВа 6/0,4 кВа, заводський номер 65636, 1969 року випуску; силовий трансформатор ТМ-400 кВа 6/0,4 кВа, заводський номер 40012, 1972 року випуску.
Також судами установлено, що АТ "Миколаївобленерго" є користувачем ЗТП-6/0,4 кВ № 583 та встановленого у ній енергетичного обладнання, оскільки до вказаної трансформаторної підстанції приєднано низку споживачів, які мають укладені з позивачем договори про постачання електричної енергії, при цьому кабельні лінії напругою 0,4 кВ та 6 кВ, що живлять зазначені житлові будинки та приєднані до ЗТП-6/0,4 кВ № 583, обліковуються на балансі позивача, та з 2007 року здійснює ремонтно-відновлювальні роботи зазначеної ЗТП-6/0,4 кВ № 583, що підтверджується актом приймання виконаних робіт за квітень 2007 року щодо обʼєкта ТП-583 № 41, актом приймання виконаних робіт від 24.09.2012 № 10062, актом приймання виконаних робіт від 19.12.2017 № 18573.
У 2008 році позивачем складено паспорт трансформаторної підстанції № 583, в якому зазначено схему енергетичного обладнання, встановленого у вказаній підстанції, характеристики цього обладнання та самої будівлі даної підстанції.
Позивачем періодично проводилися планові перевірки спірного майна, про що свідчать листи огляду (перевірки) ТП напругою 6-10/0,38 кВ від 16.11.2010, від 20.08.2013, від 07.02.2017, від 12.09.2017.
Крім того, АТ "Миколаївобленерго" неодноразово зверталося до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради з листами від 25.01.2013 № 327/02-23, від 06.02.2015 № 731/02-06, у яких повідомляло про те, що за результатами планової роботи з інвентаризації електричних мереж виявлено трансформаторні підстанції, власники яких невідомі, зокрема ЗТП № 583, та просило передати у власність позивачу вказані у даних листах безгосподарчі електричні мережі.
З аналогічним за змістом листом від 09.04.2013 № 1175/02-23 АТ "Миколаївобленерго" звернулося до в.о. Миколаївського міського голови.
07.02.2017 АТ "Миколаївобленерго" звернулося до Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради з листом від 07.02.2017, № 878/02-08, у якому порушувало питання про вжиття заходів щодо визначення власників енергообʼєктів, зазначених у додатках до вказаного листа, зокрема, ЗТП № 583, або щодо невідкладного їх прийняття до комунальної власності з подальшою безоплатною передачею цих обʼєктів у власність позивача для можливості їх обслуговування за рахунок сил та коштів останнього.
06.02.2018 позивач направив до Управління комунального майна Миколаївської міської ради лист № 01/18-1039, в якому зазначив про намір оформити право власності на низку обʼєктів, у тому числі на будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП-6/0,4 кВ № 583, яка розташована поблизу житлового будинку № 82 по вул. Космонавтів у м. Миколаєві, у звʼязку з чим просив надати інформацію стосовно того, чи обліковується на балансі Миколаївської міської ради або її виконавчих органів зазначені у листі обʼєкти нерухомого та рухомого майна.
У листі від 20.02.2018 № 307/10.01-07/18 Управління комунального майна Миколаївської міської ради повідомило позивача про те, що зазначені у запиті АТ "Миколаївобленерго" обʼєкти, зокрема закрита трансформаторна підстанція № 583, не обліковуються серед обʼєктів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва.
Водночас АТ "Миколаївобленерго" звернулося до Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації з листом від 06.02.2018 № 01/18-1040, в якому також повідомило про свій намір оформити у власність відповідні обʼєкти, у тому числі ЗТП-6/0,4 кВ № 583, та просило надати інформацію стосовно того, чи обліковується на балансі Миколаївської обласної державної адміністрації або Департаменту економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації зазначені у листі обʼєкти нерухомого та рухомого майна.
У листі від 23.02.2018 № 259/01.01-17 Департамент економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської обласної державної адміністрації повідомив позивача про те, що зазначені у запиті АТ "Миколаївобленерго" обʼєкти нерухомості, зокрема і спірний обʼєкт, не обліковується серед обʼєктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області.
Предметом спору у справі, яка розглядається, є вимога позивача про визнання за ним права власності за набувальною давністю на нерухоме майно будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП-6/0,4 кВ №583, що розташована поблизу житлового будинку № 82 по вул. Космонавтів у м. Миколаєві, а також на рухоме майно, встановлене у зазначеній будівлі, а саме: розподільчий пристрій РП-0,4 кВ; розподільчий пристрій РП-6 кВ; силовий трансформатор ТМ-315 кВа 6/0,4 кВа, заводський номер 65636, 1969 року випуску; силовий трансформатор ТМ-400 кВа 6/0,4 кВа, заводський номер 40012, 1972 року випуску.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вважав доведеним наявність сукупності юридичних фактів, які визначені законом як необхідні для набуття права власності на майно шляхом застосування правового механізму набувальної давності, а саме: законність, добросовісність, відкритість та давність володіння спірним майном.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив, зокрема із відсутності підстав застосування інституту набуття прав власності за набувальною давністю на безхазяйне нерухоме майно.
Проте, Касаційний господарський суд не погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони є передчасними, зробленими без належного зʼясування і оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Згідно зі статтею 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивачем обрано такий спосіб судового захисту як визнання права власності за набувальною давністю на будівлю закритої трансформаторної підстанції ЗТП-6/0,4 кВ №583, що розташована поблизу житлового будинку № 82 по вул. Космонавтів у м. Миколаєві, і на встановлене у ній енергетичне обладнання.
За змістом частини 1 статті 181 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
Відповідно до частини 1, 4 статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 ЦК, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).