Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 686/22133/18
провадження № 61-10591св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: - прокуратура Хмельницької області, Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, Головне управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року у складі колегії суддів: Грох Л. М.,
Гринчука Р. С., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду до прокуратури Хмельницької області, Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області, Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що в провадженні слідчих Хмельницького відділення національної поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження № 1201723001005790, яке порушено за його заявою за фактом незаконного будівництва по
АДРЕСА_1 .
Зазначав, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Вітушинської О. О. від 14 вересня 2018 року за скаргою його скаргою було скасовано постанову заступника начальника 2-го відділення СВ Хмельницького ВП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Бондарука Р. В. від 04 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження №12017240010005790 у зв`язку із невиконанням вимог процесуального закону та передчасність прийнятого рішення.
Звертав увагу на те, що у зв`язку з незаконними рішеннями органів досудового слідства щодо безпідставного закриття кримінального провадження та органів прокуратури, які здійснювали неналежний нагляд за зазначеним вище кримінальним провадженням, йому була завдана моральна шкода, яка полягає у втраті його часу, моральних стражданнях, які він зазнав через бездіяльність посадових осіб органів прокуратури та слідства.
Крім того, бездіяльністю відповідачів йому була завдана майнова шкода, оскільки він витрачав грошові кошти на проїзд до Хмельницького міськрайонного суду для подачі скарги про скасування постанови про закриття кримінального провадження та грошові кошти для підготовки скарги: використовував електроенергію та фарбу картриджа лазерного принтера, папір, тощо.
Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою зі спеціального рахунку грошових коштів у розмірі 1 000 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також майнову шкоду у розмірі 80 046,00 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 грудня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неправомірного закриття кримінального провадження посадовою особою СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, розмір якої суд визначив з урахуванням принципу виваженості, справедливості та співмірності. Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення майнової шкоди, суд виходив з недоведеності позову в цій частині.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 рокуапеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та прокуратури Хмельницької області задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 грудня 2018 року в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивача не визнано потерпілим у зазначеному вище кримінальному провадженні, а факт прийняття слідчим поліції в порядку КПК України процесуального рішення про закриття кримінального провадження, яке згодом було скасоване судом, не свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.
Крім того, апеляційним судом зазначено, що витрати власного часу та зусилля позивача на складання скарги, її подачу та участь у розгляді справи є реалізацією права особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій досудового розслідування і не є підставою для відшкодування моральної шкоди в розумінні статті 1174 ЦК України.
При цьому, процесуальні порушення, які були допущені слідчим при проведенні досудового слідства в кримінальному провадженні, були усунуті шляхом постановлення слідчим-суддею ухвали про скасування постанови слідчого СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області про закриття кримінального провадження. Скасування постанови про закриття кримінального провадження не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки цей факт не свідчить про порушення прав та законних інтересів позивача, як і як наслідок завдання йому моральної шкоди.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та інших учасників справи
У травня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року, у якій просить скасувати зазначене судове рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначав, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування йому моральної шкоди, не дав належної оцінки доказам, доданих ним до позовної заяви. Вважає, що скасування судом постанови слідчого про закриття кримінального провадження є безумовним доказом завдання йому шкоди незаконними рішенням, дією та бездіяльністю органів державної влади. Звертає увагу на те, що апеляційним судом не надано оцінки його доводам щодо завдання йому майнової шкоди, що ним витрачені кошти на квитки для проїзду до місця розгляду справи, копіювання документів, тощо.
У липні 2019 року Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області та прокуратура Хмельницької області подали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1, у яких зазначають про законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду та безпідставність доводів касаційної скарги, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що дії відповідачів є неправомірними, завдали йому шкоди та, що між діями та шкодою, завданою позивачу є безпосередній причинно-наслідковий зв`язок. Факт скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження не свідчить про протиправність дій відповідачів та заподіяння моральної шкоди позивачу.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 травня 2019 року, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.