Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 774/43/18
провадження № 61-37869ав18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання - Лісніченко Л. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (проспект Повітрофлотський, 28, м. Київ) апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2018 року у складі судді Красвітної Т. П. у справі за заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27 лютого 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У березні 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до апеляційного суду, як до суду першої інстанції, з заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27 лютого 2018 року у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заяву мотивовано тим, що вказаним рішенням третейського суду було задоволено позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь банку, але станом на день подання цієї заяви рішення в добровільному порядку не виконано, будь-яких дій щодо погашення заборгованості ОСОБА_1 не здійснено.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня
2018 року у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27 лютого 2018 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки Законом від 03 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Суд апеляційної інстанції встановивши, що ОСОБА_1 є споживачем банківських послуг, спір між сторонами стосується виконання договору споживчого кредиту, дійшов висновку, що третейському суду, у відповідності до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", така справа не підвідомча, в зв`язку з чим у задоволенні вказаної заяви відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У апеляційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду,
ПАТ КБ "ПриватБанк" просив оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та задовольнити його заяву про видачу виконавчого листа.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував пункт 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди", пункт 2 частини першої статті 486 ЦПК України, правові позиції Верховного Суду України, висловлені у постанові від 04 листопада 2015 року у справі № 6-2074цс15 та у постанові від 27 січня 2016 року у справі
№ 6-2712цс15, неправильно встановив, що ця справа третейського суду є справою щодо захисту прав споживачів. Правовідносини із споживчих договорів виникають та поширюються на сторони договору споживчого кредиту (на банк та позичальника-споживача), а правовідносини щодо захисту прав споживачів виникають між споживачем та органом, що уповноважений захищати права споживачів. У вказаній третейській справі не було звернення споживача за захистом своїх прав споживача, також не виникли та не розглядались третейським судом правовідносини щодо захисту прав споживача. Правовідносини щодо захисту прав споживачів у третейському суді виникають із зверненням споживача до третейського суду за захистом своїх прав, а не за фактом поширення дії Закону України "Про захист прав споживачів" на правовідносини між банком та позичальником-споживачем.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
11 березня 2015 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карток, відповідно до якої з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором
№ SAMDN50000061090428 від 07 квітня 2012 року, а також приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карток, зокрема було зменшено розмір заборгованості за вказаним кредитним договором до загальної суми 7 373,66 грн з кінцевою датою повернення заборгованості
30 вересня 2015 року (а. с. 2).
Згідно зі змістом вказаної вище генеральної угоди ОСОБА_1 надав згоду на те, що ця генеральна угода разом з Умовами та Правилами, Тарифами складають між ним та банком кредитний договір.
Відповідно до пункту 1.1.7.30 Умов та Правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною кредитного договору, сторони домовились, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з цього договору та інших договорів між банком та клієнтом або у зв`язку з ними, у тому числі такі, що стосуються їх виконання, порушення, припинення або визнання дійсними, підлягають вирішенню в одному із зазначених судів (за вибором сторони, яка ініціює звернення до суду): постійно діючий третейський суд при Асоціації "Дніпровський банківський союз"; постійно діючий третейський суд при Асоціації "Юридичні компанії України"; суд загальної юрисдикції. Сторони домовились, що усі спори стосовно визнання цього договору та інших договорів між банком та клієнтом недійсними підлягають вирішенню в одному із зазначених судів (за вибором сторони, яка ініціює звернення до суду): постійно діючий третейський суд при Асоціації "Дніпровський банківський союз"; постійно діючий третейський суд при Асоціації "Юридичні компанії України"; суд загальної юрисдикції (а. с. 3).
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 27 лютого 2018 року (№ третейської справи 1/2018) стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості від 11 березня 2015 року в розмірі 11 627,95 грн та витрати по оплаті третейського збору в розмірі 1 360 грн, а всього 12 987,95 грн (а. с. 7).
Вказане рішення третейського суду набрало законної сили.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Апеляційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.