Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 646/5979/17
провадження № 61-38315св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 січня 2018 року у складі судді Сороки О. П. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування.
Позов обґрунтовано тим, що помер батько позивача - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина.
Його батько та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі.
Позивач є громадянином Республіки Казахстан, де постійно проживає. До смерті батька у них були гарні стосунки. Він спілкувався з батьком через мережу Інтернет та надавав йому матеріальну допомогу.
У березні 2017 року, протягом тривалого часу, він та його дружина не могли зв`язатися з батьком у мережі SKYPE, тому попросили своїх знайомих його відвідати. Коли знайомі прийшли до квартири батька, то виявили його у безпорадному стані, він не реагував на них, не міг самостійно забезпечити своє існування, втратив вагу, був критично виснажений, мав численні рани та пошкодження, зокрема, на тильній частині голови, не міг рухатися та знаходився майже у непритомному стані, у зв`язку з чим вони викликали швидку медичну допомогу. Відповідач не пояснила, чому вона не викликала швидку медичну допомогу своєму чоловіку. У лікарні його батько помер.
Просив усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2018 року, в позові відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи похилий вік ОСОБА_3, наявність у нього низки захворювань він потребував сторонню допомогу, проте позивачем не надано належних та допустимих доказів умисного ухилення відповідача від надання спадкодавцеві допомоги.
Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції, зазначив, що одноразовий факт не виклику швидкої медичної допомоги відповідачем не може свідчити про її ухилення від надання допомоги ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати вказані судові рішення та задовольнити позов.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
09 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судові рішення є незаконними та необгрунтованими, суди неповно з`ясували обставини справи та неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України ОСОБА_2 підлягає усуненню від права на спадкування після смерті ОСОБА_3, оскільки умисно не надавала йому допомогу, не викликала до нього швидку медичну допомогу та лікарів, очікуючи його смерті.
Під час судового розгляду відповідач визнала той факт, що вона умисно з 23 березня 2017 року не викликала швидку медичну допомогу померлому для його госпіталізації. Виклик швидкої медичної допомоги здійснено лише 26 березня 2017 року подругами дружини позивача, що було також визнано відповідачем та її представником під час судового розгляду.
ОСОБА_2 не було надано жодного доказу, що вона намагалася допомогти ОСОБА_3 з того часу, коли він захворів. Посилання суду на те, що ОСОБА_2 ніби - то купляла ОСОБА_3 ліки та надала згоду на проведення діагностики не спростовує того факту, що відповідач не допомагала померлому під час його перебування у безпорадному стані.
Згідно з висновком експертизи ОСОБА_3 захворів раніше, ніж 23 березня 2017 року, а саме за два-три тижні до смерті батька, яка трапилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Потребу спадкодавця у постійній сторонній допомозі та догляді, яку він міг отримати лише від відповідача, з якою спільно проживав, встановлено медичними документами.
Той факт, що відповідач також є особою похилого віку та страждає на низку захворювань, не перешкоджає наданню допомоги спадкодавцеві, яка могла полягати у виклику швидкої медичної допомоги або зверненні до позивача чи знайомих про допомогу. Відповідач мала фізичну можливість, але не бажала піклуватися про спадкодавця і умисно ухилялася від виконання свого обов`язку.
Під час розгляду справим представником позивача неодноразово, зокрема, і в апеляційному суді, заявлялися клопотання про допит свідків, але такі клопотання відхилялися судом.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
03 лютого 2012 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2, виданого Червонозаводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3, виданого 8 квітня 2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у зв`язку з чим Дванадцятою харківською державною нотаріальною конторою 12 квітня 2017 року заведено спадкову справу № 297/2017.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 № 660-С/17, абсцес субдурального характеру призвів до запалення стінок судин нижніх кінцівок з наступним їх тромбозом, що і стало безпосередньою причиною смерті ОСОБА_3 . Крім того, мали місце переломи 10 ребер, які були наслідком ударів твердого предмета, що були спричинені у строк від двох до трьох тижнів до моменту смерті та садна на верхній губі та на колінах, які є наслідком впливу тупих твердих предметів у строк від трьох до п`яти днів до моменту смерті.
За фактом ненадання ОСОБА_3 допомоги його дружиною ОСОБА_2 Немишлянським відділом поліції Головного управління поліції в Харківській області внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 135 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220460000713. Відомостей про результати проведення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні матеріали справи не містять.
Відповідно до виписки з медичної карти № 4043 стаціонарного хворого кардіологічного відділення, у період з 9 березня 2017 року до 14 березня 2017 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у КЗОЗ "ХМКБЛ № 17".
26 березня 2017 року ОСОБА_3 доставлений до КЗОЗ "ХМКЛ № 7", що підтверджується копією медичної карти стаціонарного хворого, де перебував до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідачем надано оригінали квитанцій з аптеки, з яких вбачається, що вона купувала ліки для її чоловіка під час його перебування у лікарні з 26 березня 2017 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.
27 березня 2017 року ОСОБА_2 надала згоду на проведення діагностики, лікування, операцій і знеболювання її чоловіку ОСОБА_3 .
Представник відповідача не заперечувала, що 26 березня 2017 року швидку медичну допомогу викликали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_2 не зверталась до швидкої медичної допомоги, що зумовлено не бажанням ОСОБА_3 їхати до лікарні після того, як у ніч з 24 на 25 березня 2017 року він упав.
23 березня 2017 року ОСОБА_3 захворів, а 25 березня 2017 року перестав самостійно рухатися після падіння. 26 березня 2017 року він був доставлений до лікарні.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.