Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 185/12285/14-ц
провадження № 61-29773св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
представники позивача: Сафір Федір Олегович, Горбатенко Олександр Олександрович, Чумак Сергій Олександрович, Сокуренко Євген Сергійович,
відповідач - ОСОБА_5,
представник відповідача - ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року у складі судді Перекопського М. М. та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 01 серпня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, який складається із заяви позичальника, Умов та Правил надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт). Відповідно до умов зазначеного кредитного договору банк надав позичальнику строковий кредит у розмірі 27 200 грн 74 коп., строком на 36 місяців, зі сплатою 2,09 % на місяць. Відповідач взяв на себе зобов`язання повернути суму кредиту, проценти та комісію шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 1 087 грн 67 коп.
ОСОБА_5 зобов`язання за указаним кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим за період з 22 серпня 2010 року по 14 листопада 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 89 579 грн 84 коп., яка складається з: 23 598 грн 98 коп. - заборгованості за процентами за користування кредитом, 500 грн - фіксованої частини штрафу, 4 241 грн 90 коп. - процентної складової штрафу, 61 238 грн 96 коп. - заборгованості за пенею.
За таких обставин, з урахуванням уточнених позовних вимог, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором від 01 серпня 2006 року у розмірі 89 579 грн 84 коп. та судові витрати.
Короткий змістрішення суду першої інстанції
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 01 серпня 2006 року, яка утворилась станом на 14 листопада 2014 року у розмірі 47 197 грн 96 коп., яка складається з: 23 598 грн 98 коп. - заборгованості за процентами за користування кредитом та пені у розмірі 23 598 грн 98 коп. У задоволенні решти позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення міськрайонного суду мотивовано тим, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу. ОСОБА_5 не виконувала належним чином зобов`язань за кредитним договором, порушила строки сплати щомісячних платежів, тому кредитна заборгованість підлягає задоволенню. При цьому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафів не ґрунтуються на вимогах закону, тому у цій частині вимоги задоволенню не підлягають. Крім того, з урахуванням положень статті 551 ЦК України, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за указаним кредитним договором визначена у розмірі 61 238 грн 96 коп., тобто більш ніж у два рази перевищує суму процентів, які підлягають стягненню з відповідача.Таким чином, оскільки заборгованість з пені значно перевищує заборгованість за процентами, судом зменшено розмір пені та стягнуто пеню за несвоєчасність виконання зобов`язань за кредитним договором у розмірі 23 598 грн 98 коп.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року скасовано в частині стягнення пені у розмірі 23 598 грн 98 коп. та у задоволенні позову в цій частині відмовлено та відповідно зменшено загальну суму стягнутих коштів з 47 197 грн 96 коп. до 23 598 грн 98 коп. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_5 свої зобов`язання належним чином не виконувала, допустила прострочення повернення кредиту і сплати процентів за його користування. Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду в частині стягнення заборгованості за процентами та відмови у стягненні штрафів. Однак, щодо стягнення заборгованості з пені апеляційний суд посилається на те, що заявлений банком розмір пені у сумі 61 238 грн 96 коп. значно перевищує заборгованість за процентами. Ураховуючи те, що банком не було надано належних доказів звернення до примусового виконання заочного рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2011 року та будучи обізнаним, що позичальником не виконується вказане рішення суду, заборгованість не погашається, банк протягом значного періоду часу не вживав ніяких заходів, що свідчить про те, що своїми діями позивач сприяв збільшенню розміру пені. Таким чином, апеляційний суд відповідно до засад справедливості, добросовісності та розумності визнав за можливе зменшити нарахований банком розмір пені до 0 грн та відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" у цій частині. Відтак, загальна сума заборгованості за кредитним договором від 01 серпня 2006 року станом на 14 листопада 2014 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" становить 23 598 грн 98 коп.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Посилалась на те, що штрафних санкцій (штраф, пеня) за неналежне виконання умов договору умовами указаного кредитного договору не передбачено, що підтверджується її заявою на видачу кредиту, яка і є кредитним договором. З Умовами та Правилами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка" та "Стандарт") банк її не ознайомлював, що підтверджується відсутністю її підпису на таких документах. Крім того, у підписаній нею заяві на отримання кредиту, яка саме і є кредитним договором, немає посилання на указаний документ і в ній не зазначено, що Умови та Правила надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка" та "Стандарт") є невід`ємною частиною кредитного договору. Зазначала, що кредитний договір нею був виконаний у повному обсязі достроково, приблизно у червні 2009 року.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2011 року вже була стягнута з неї на користь банку пеня за вищезазначеним кредитним договором у розмірі 30 319 грн 72 коп., за таких обставин суд апеляційної інстанції своїм рішенням від 22 серпня 2017 року зменшив стягнення з неї на користь банку за рішенням суду першої інстанції з 47 197 грн 96 коп. до 23 598 грн 98 коп., а саме - стягнув проценти за користування кредитом за період з 18 серпня 2011 року по 24 січня 2017 року у розмірі 23 598 грн 98 коп., що є незаконним, так як банк не довів належними та допустимими доказами суму заборгованості за основною сумою кредиту, на яку нараховуються проценти.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області вищезазначену цивільну справу. Зупинено виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року та рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
У червні 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року зазначену справу призначено до розгляду.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення на касаційну скаргу від ПАТ КБ "ПриватБанк", у якому заявник посилалась на те, що касаційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами попередніх інстанцій вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 01 серпня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, який складається із заяви позичальника № DNH4K89991378 та Умов та Правил надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт). Згідно умов зазначеного кредитного договору банк надав відповідачу строковий кредит у сумі 27 200 грн 74 коп. строком на 36 місяців, зі сплатою 2,09 % на місяць. Відповідач взяв на себе зобов`язання повернути суму кредиту, процентів, комісію шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 1 087 грн 67 коп.
Відповідно до пункту 4.2 Умов та Правил надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), у разі порушення позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 6 % на місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.
У порушення умов кредитного договору, ОСОБА_5 свої зобов`язання належним чином не виконувала, допустила прострочення повернення кредиту і сплати процентів за його користування.
Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2011 року з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" стягнуто заборгованість за вказаним договором у розмірі 101 642 грн 18 коп.
За період з 22 серпня 2010 року по 14 листопада 2014 року у ОСОБА_5 утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 89 579 грн 84 коп., з яких: 23 598 грн 98 коп. - заборгованості за процентами за користування кредитом, 500 грн - фіксованої частини штрафу, 4 241 грн 90 коп. - процентної складової штрафу, 61 238 грн 96 коп. - заборгованості за пенею. Розмір заборгованості підтверджується розрахунком.