Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа №281/569/17
(4-с/281/5/17)
провадження №61-27154св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи:
- Лугинський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області,
- ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2017 року у складі колегії суддів Галацевич О. М., Борисюк Р. М., Григорусь Н. Й.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила: скасувати постанови начальника Лугинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - Лугинський РВ ДВС ГТУЮ) Карпенкова С. М. від 20 липня 2017 року про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 та про передачу майна на зберігання іншому зберігачу.
Скарга мотивована тим, що державним виконавцем при винесенні постанови грубо порушені права заявника, що полягають у неправомірних діях, а саме: державний виконавець прибув на місце проведення виконавчих дій без посвідчення, без виконавчого листа та виконавчого провадження, без ухвали про примусове проникнення, без понятих та зберігача майна, без дозволу власника проник на земельну ділянку і після виклику поліції залишив місце події, після чого вніс до постанови про опис та арешт майна завідомо неправдиві відомості про учасників виконавчої дії. Також, належним чином не повідомив про час і місце вчинення виконавчих дій, не визначив розмір вартості арештованого майна та не склав звіт про його оцінку, не врахував, що на вказаній земельній ділянці знаходились будівельні матеріали та господарські споруди, вартість яких співмірна із залишком заборгованості, які не включено до акту опису та арешту. З огляду на вказане заявник просила скасувати указані постанови.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2017 року у складі судді Данчука В. В. скаргу задоволено.
Постанову Лугинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про опис та арешт майна боржника від 20 липня 2017 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-23/11, виданого Лугинським районним судом Житомирської області 30 травня 2012 року скасовано.
Постанову Лугинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про передачу майна на зберігання іншому зберігачу від 20 липня 2017 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-23/11, виданого Лугинським районним судом Житомирської області 30 травня 2012 року скасовано.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець проник до майна боржника без згоди останнього та відповідного рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника, а тому оскаржувані постанови про опис та арешт майна боржника, передачу майна на зберігання іншому зберігачу від 20 липня 2017 року є неправомірними.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2017 року апеляційну скаргу Лугинського РВ ДВС ГТУЮ задоволено. Ухвала суду першої інстанції скасовано з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що постанови про опис та арешт майна боржника, про передачу майна на зберігання іншому зберігачу від 20 липня 2017 року, а також дії державного виконавця при проведенні виконавчих дій відповідають вимогам статей 18, 50, 56, 58 Закону України "Про виконавче провадження".
Опис та арешт належної земельної ділянки був можливий без проникнення до неї, оскільки до земельної ділянки є вільний прохід, зважаючи на часткове розташування на ній загальнодоступних місць торгівлі. При цьому, примусового входження до приміщень, що зазначені у постанові державного виконавця, та які знаходяться на описаній та арештованій земельній ділянці не відбувалося. Відомості про ці приміщення вказані на підставі технічної документації, про що зазначено у постанові державним виконавцем. Будь-які приміщення не опечатувались, рішення про обмеження права користування майном або його вилучення не приймалось.
Про проведення виконавчих дій ОСОБА_1 була попереджена державним виконавцем у визначений законом спосіб, шляхом отримання 15 липня 2017 року вимоги державного виконавця. При цьому відмова останньої у проведенні виконавчих дій не тягне необхідності отримання державним виконавцем рішення суду в порядку статті 376 ЦПК України. Також боржник не скористалася правом своєчасно з`явитися до державного виконавця за викликом та добровільно виконати рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлену цим судом ухвалу із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги, апеляційний суд не врахував, що виконавчі дії 20 липня 2017року проводились з чисельними порушеннями Закону України "Про виконавче провадження", а саме: державний виконавець прибув на земельну ділянку та нежитлове приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, без посвідчення, без виконавчого листа та виконавчого провадження, без ухвали про примусове проникнення, без понятих та зберігача майна, без дозволу власника проник на земельну ділянку і після виклику поліції залишив місце події, після чого вніс до постанови про опис та арешт майна завідомо неправдиві відомості про учасників виконавчої дії. Виконавець не повідомляв боржника про час та місце виконавчих дій.
Державний виконавець надмірно та повторно описав та арештував майно після опису та арешту майна, вартість якого перевищує розмір заборгованості. Під час вчинення вказаних виконавчих дій не враховано, що на описаній та арештованій земельній ділянці знаходились будівельні матеріали, господарські споруди, вартість яких співмірна з залишком заборгованості і яку не було включено до акту опису та арешту.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що опис та арешт належної заявнику земельної ділянки був можливий без проникнення до неї та без необхідності отримання відповідного судового рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі наведених норм, касаційну скаргу разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.