Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 501/982/16
провадження № 61-34431св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка не брала участь у справі та оскаржувала рішення суду в апеляційному порядку - виконавчий комітет Чорноморської міської ради Одеської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року у складі колегії суддів Калараша А. А., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив: визнати за ним право власності на 1/3 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку літера "А"; житлового будинку літера "Б"; навіс літера "В";котельна літера "Г"; огорожа №1-2; визнати за відповідачем право власності на 2/3 частини житлового будинку за вказаною адресою та складається з: житлового будинку літера "А"; житлового будинку літера "Б"; навіс літера "В"; котельна літера "Г"; огорожа №1-2.
Позов мотивовано тим, що сторонам на праві спільної часткової власності належить земельна ділянка АДРЕСА_1, на якій за їхні спільні кошти був збудований будинок. Разом з тим, відповідач відмовляється оформити будинок відповідно до часток у спільній власності, що є підставою для поділу цього майна в судовому порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16 травня 2016 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку літера "А"; житлового будинку літера "Б"; навіс літера "В"; котельна літера "Г"; огорожа №1-2.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку літера "А"; житлового будинку літера "Б"; навіс літера "В"; котельна літера "Г"; огорожа №1-2.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на земельній ділянці АДРЕСА_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зведено житловий будинок, який відповідно до висновку експерта готовий до введення в експлуатацію. У зв`язку з чим, позивач як співвласник земельної ділянки може вимагати визнання за ним права власності на збудоване на ній нерухоме майно.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Матеріали справи не містять звернення позивача до відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області та відмову відділу у прийнятті самочинно збудованої позивачем прибудови в експлуатацію.
Суд першої інстанції не встановив правові підстави для звернення позивача до суду із заявленими вимогами, ураховуючи, що чинним законодавством передбачено іншу процедуру прийняття в експлуатацію новоствореного нерухомого майна, порядок проведення державної реєстрації та оформлення права власності на нього.
Крім того, апеляційний суд виходив з того, що задовольняючи позов, та визнавши право власності на 2/3 частини самочинно збудованого нерухомого майна за відповідачем, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вказана особа є відповідачем у справі і позовних вимог про визнання за ним права власності на 2/3 частини зазначеного об`єкту не заявляв. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідачем у подібних справах має бути орган місцевого самоврядування, на території якого розташований такий об`єкт будівництва.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідач ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене цим судом рішення із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що на момент розгляду апеляційної скарги у будинку за адресою: АДРЕСА_1, була зареєстрована родина ОСОБА_2, його неповнолітня донька ОСОБА_2, 2006 року народження, не надано належної оцінки тим обставинам, що земельна ділянка, на якій розташований будинок належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (2/3) та ОСОБА_1 (1/3).
Апеляційний суд не врахував висновки експертизи від 12 травня 2016 року та результати технічного обстеження можливості надійної та безпечної експлуатації спірного житлового будинку, якими встановлено відповідність житлової будівлі вимогам безпечної експлуатації.
Апеляційний суд також не врахував наявність висновку Управління архітектури та містобудування Чорноморської міської ради від 13 березня 2017 року про відповідність місця розташування вказаного житлового будинку вимогам державних будівельних норм, а також факт сплати у липні 2017 року штрафу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до бюджету, який наклали ограни ДАБК за самовільну забудову за спірною адресою, а також не врахував факт, що на момент вирішення справи апеляційним судом будівля була вже введена належним чином у експлуатацію, про що свідчить декларація від 08 червня 2017 року.
Також апеляційним судом не враховано, що ОСОБА_3, який підписав апеляційну скаргу від імені виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області не мав на це повноважень, оскільки мав довіреність лише від Чорноморської міської ради та Чорноморського міського голови, але не від виконавчого комітету.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На підставі наведених норм, касаційну скаргу разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.