Постанова
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 646/7169/17
провадження № 61-36006св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, Головне управління Державної казначейської служби України, Головне управління Державної казначейської служби в Харківській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року у складі судді Теслікової І. І. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 08 травня 2018 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Кіся П. В., Кружиліної О. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби в Харківській області про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби в Харківській області про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що неправомірними діями Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального Управління юстиції в Харківській області, Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального Управління юстиції в Харківській області щодо виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 червня 2009 року, безпідставного направлення виконавчого листа до Індустріального та Немишлянського району м. Харкова Головного територіального Управління юстиції в Харківській області їй була заподіяна моральна шкода у розмірі 15 045 грн 45 коп.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконними дії Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального Управління юстиції в Харківській області в частині передання виконавчого провадження до іншої виконавчої служби; визнати незаконною бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального Управління юстиції в Харківській області в частині неповного виконання, а саме не сплати аліментів в повному обсязі; визнати незаконними дії Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального Управління юстиції в Харківській області в частині прийняття виконавчого листа у справі № 2-6880/04; стягнути з Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області моральну шкоду у розмірі 15 045 грн 45 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1, у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи (далі - ЦПК України 2004 року), не було доведено ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог щодо визнання незаконними дії та бездіяльності відповідачів і заподіяння такими діями їй моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями відповідачів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції постановив, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з його недоведеністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 08 травня 2018 року і ухвалити нове рішення.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушив норми процесуального права, журнал судового засідання вівся із порушенням вимог ЦПК України 2004 року, оскільки він містить непослідовність порядку розгляду цієї справи.
Крім того, в оскаржуваних судових рішеннях міститься інформація про те, що ОСОБА_1 не оскаржувала постанови виконавчих служб, однак ця інформація не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 було оскаржено зазначені постанови.
Суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду цієї справи не врахували бездіяльність відповідачів щодо не нарахування аліментів та заборгованості зі сплати аліментів, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було заподіяно моральну шкоду.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області зазначив, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби перебував виконавчий лист № 6880/04, виданий 03 листопада 2005 року Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) на утримання дитини. 23 квітня 2009 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження. 07 червня 2010 року державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з тим, що відповідно до довідки Приватного підприємства "Іскра-97" від 02 червня 2010 року ОСОБА_2 працює в цьому підприємстві, яке розташоване в квартирі АДРЕСА_1, що відноситься до території Фрунзенського району м. Харкова. Заборгованість на час закінчення виконавчого провадження становила 1 634 грн 37 коп.
Відзиви на касаційну скаргу від Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України та від Головного управління Державної казначейської служби в Харківській області не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 08 травня 2018 року і витребувано із Червонозаводського районного суду м. Харкова цивільну справу № 646/7169/17.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 грудня 2004 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на користь ОСОБА_1 для утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 20 жовтня 2004 року до досягнення дочкою двадцяти трьох років.
03 листопада 2005 року Червонозаводським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист № 6880/04 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно для утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 20 жовтня 2004 року до досягнення дочкою двадцяти трьох років.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 червня 2009 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про збільшення розміру аліментів на повнолітню дитину задоволено.
Збільшено розмір аліментів з ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 .
Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи з 10 березня 2009 року до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, тобто до 23 жовтня 2009 року.