Постанова
Іменем України
1 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 757/8868/15-ц
провадження № 61-16579св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвоката Кидалова Ігоря Миколайовича, на рішення Апеляційного суду м. Києва від 27 липня 2016 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Антоненко Н. О., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду позовом доПублічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (далі - ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву") про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування завданої моральної шкоди.
Із позовами аналогічного змісту, до того ж відповідача, з тих самих підстав до суду звернулися позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Позови мотивували тим, що працювали у відповідача та за виконану роботу отримували вчасно заробітну плату. Проте, з вересня 2014 року без повідомлення причин відповідач не виплачує їм заробітну плату. У зв`язку з цим, у відповідача перед позивачами утворилася заборгованість із виплати заробітної плати.
Посилалися на статті 43, 57 Конституції України, статті 1, 24, 29, 32 Закону України "Про оплату праці", статтю 94, 115, 233, 2371 КЗпП України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 об`єднані в одне провадження під єдиним унікальним номером № 757/8868/15-ц.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 просили стягнути з відповідача:
позивач ОСОБА_1 - заборгованість по заробітній платі у розмірі 44 502,77 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн;
позивач ОСОБА_3 - заборгованість по заробітній платі у розмірі 44 248,60 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн;
позивач ОСОБА_2 - заборгованість по заробітній платі у розмірі 50 333,74 грн. та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 44 502, 77грн та компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 2 000 грн.
Стягнуто з ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі в розмірі 44 248,60 грн та компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 2 000 грн.
Стягнуто з ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 50 333,74 грн та компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 2 000 грн.
Стягнуто з ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" судовий збір у дохід держави в розмірі 3 897,60грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку у розмірі 4 000грн. на користь кожного позивача.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заборгованість із виплати заробітної плати перед позивачами підтверджується довідками про заборгованість від 03 грудня 2014 року, виданими ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву". Оскільки з грудня 2014 року відповідач відмовився здійснювати виплату заробітної плати та надавати будь-які документи, які б підтверджували заборгованість із виплати заробітної плати, позивачами за період з 01 грудня 2014 року по червень 2015 року було самостійно розраховано вказану заборгованість відповідно до даних про середньомісячну заробітну плату за 6 місяців за період, коли були відсутні порушення трудових прав позивачів, та на підставі даних за індивідуальними відомостями про застраховану особу, виданими Управлінням Пенсійного фонду України Головним управлінням у м. Києві.
Щодо стягнення моральної шкоди, районний суд зазначив, що стягненню з відповідача підлягає сума у розмірі 2 000 грн з огляду на те, що дії відповідача з невиплати заробітної плати призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагали від позивачів додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд першої інстанції виходив із того, що право позивачів на своєчасне одержання винагороди за працю, передбачене чинним трудовим законодавством України, порушене, заборгованість із виплати заробітної плати на підставі статей 94, 115 КЗпП України підлягає стягненню з відповідача. Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із підстав, передбачених статтею 237-1 КЗпП України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 27 липня 2016 рокуапеляційну скаргу ПАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2015 року змінено.
Зменшено розмір заборгованості по заробітній платі, що підлягає стягненню з ПАТ "Український зональний науково-дослідний інститут по цивільному будівництву" на користь ОСОБА_1 з 44 502,77 грн до 20 069,56 грн, на користь ОСОБА_3 з 44 248,60 грн до 22 002,89 грн; на користь ОСОБА_2 з 50 333,74 грн. до 19 609, 26 грн.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції, приймаючи до уваги, як доказ наявності заборгованості, довідки від 03 грудня 2014 року не врахував, що у цих довідках не зазначено період, за який вказано таку заборгованість та вони підписані особою, яка не мала належних повноважень на їх видачу.
Суд вважав, що стягувати суми заборгованості із виплати заробітної плати позивачів у розмірах, зазначених у довідках від 03 грудня 2014 року неправомірно та зазначив, що позивачі були переведені на режим роботи неповної зайнятості один день на місяць, тому за відсутності даних про виконання позивачами визначеної трудовим договором роботи, відсутні підстави для стягнення заборгованості по заробітній платі як безпідставно не нарахованої і не виплаченої у період з жовтня 2014 року по червень 2015 року включно.
Висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2 000 грн. на користь кожного позивача, апеляційний суд вважав законними і обґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвокат Кидалов І. М., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення Апеляційного суду м. Києва та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що накази, на які посилався апеляційний суд у рішенні, зокрема, наказ № 68-к від 01 вересня 2014 року, наказ № 75-к від 29 вересня 2014 року, не доведені до відома працівників (позивачів) та не можуть бути належними доказами.
Вважає, що довідки від 03 грудня 2014 року, підписані генеральним директором ОСОБА_5 та головним бухгалтером, є належними доказами на підтвердження заборгованості зі сплати заробітної плати.
Посилається на частину третю статті 32 КЗпП України та вважає, що про зміну істотних умов праці працівники повинні були бути повідомлені не пізніше ніж за два місяці, тому накази про введення скороченого режиму робочого часу є нікчемними.
Додатково посилається на рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 8-рп/2013 та вказує, що у трудових спорах про стягнення заробітної плати не можуть бути застосовані строкові обмеження для звернення до суду.
Відзив (заперечення) на касаційну скаргу учасник процесу до суду не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.