Постанова
Іменем України
30 липня 2019 року
м. Київ
справа № 125/57/18
провадження № 61-46001св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю.В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Барського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2018 року у складі судді Хитрука В. М. та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Денишенко Т. О., Медяного В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що згідно зі свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) від 16 жовтня 2014 року серії НОМЕР_1 він має право на пайовий фонд майна Приватного орендного кооперативу "Дружба" (далі - ПОК "Дружба") визначений у розмірі 7 997,00 грн.
До пайового фонду ПОК "Дружба" входило приміщення блоку теплих стоянок.
10 травня 2016 року йому стало відомо, що 78/100 часток нежитлового приміщення блоку теплих стоянок перейшло у власність ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
У листі від 17 березня 2017 року виконуюча обов`язки сільського голови ОСОБА_3 повідомила позивачу, що на даний час інформація щодо об`єктів пайового фонду, які знаходяться на зберіганні сільської ради, відсутня, оскільки документація щодо цього майна, як і саме майно їй не передавались.
Законодавство України передбачає рівність прав та обов`язків членів господарства щодо спільної виробничо-господарської діяльності. При виділенні співвласнику належної йому частки (паю) в натурі мають враховуватись інтереси всіх власників майнових паїв реорганізованого господарства.
Відповідач не звертався до зборів співвласників майнових паїв ліквідованого ПОК "Дружба" з питанням виділення йому в натурі частини приміщення блоку теплих стоянок.
Згідно з листом виконуючого обов`язки начальника відділу державної реєстрації Барської районної державної адміністрації Вінницької області від 13 грудня 2016 року № 11-6/109 реєстраційна справа щодо проведення реєстрації приміщення блоку теплих стоянок, розташованої в урочищі 2 на території ПОК "Дружба" Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області, відсутня.
Державний реєстратор здійснив реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 78/100 часток приміщення блоку теплих стоянок без належних на те підстав, у позаробочий час та за відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень, при проведенні реєстрації реєстратором не зазначено площу та адресу частки будівлі.
За відсутності реєстраційної справи щодо проведення реєстрації будівлі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 листопада 2015 року № 26138302 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13 листопада 2015 року № 47610861 є незаконними, оскільки отримані з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством України.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності № НОМЕР_2, видане 13 листопада 2015 року на ім`я ОСОБА_2, на нежитлове приміщення - блок теплих стоянок, розташоване в урочищі 2 на території ПОК "Дружба" Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Барського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано нечинним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13 листопада 2015 року № 47610861, згідно з яким ОСОБА_2 на праві власності належить 78/100 часток приміщення блоку теплих стоянок, що знаходиться в урочищі 2 на території ПОК "Дружба" Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не передбачено можливість проведення державної реєстрації нерухомого майна та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно на підставі майнового сертифіката, який визначає лише право на частку у майні господарства, вираженому у грошовому еквіваленті. Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) не є правовстановлюючим документом на конкретне нерухоме майно. Під час реєстрації за відповідачем права власності на нерухоме майно державний реєстратор не дотримався вимог, зазначених у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, зокрема, щодо перевірки відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі речових прав та у поданих відповідачем документах.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Барського районного суду Вінницької області від 12 квітня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за відсутності рішення загальних зборів співвласників майнових паїв ПОК "Дружба" щодо виділення ОСОБА_2 спірного приміщення блоку теплих стоянок та договору між співвласниками про виділення йому в натурі частки цього нерухомого майна, відсутні правові підстави для проведення державної реєстрації права власності на це майно саме за ОСОБА_2 . З урахуванням наведеного апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не звернув увагу на порушення позивачем вимог статті 175 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; позовна заява ОСОБА_1 не містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Судами попередніх інстанцій порушено вимоги статті 12 ЦПК України, якою встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. У судовому засіданні під час перегляду судом першої інстанції заочного рішення у справі, а також у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 заявляв клопотання про допит свідків та про витребування доказів, які суди не задовольнили. Таким чином, суди позбавили ОСОБА_2 можливості захистити свої права та законні інтереси і довести безпідставність пред`явленого до нього позову.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано її матеріали з Барського районного суду Вінницької області.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.