1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 485/2012/15-ц

провадження № 61-11169св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,


учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

представник позивача - Сокуренко Наталія Вікторівна,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 грудня 2015 року у складі судді Лисенко М. Є. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 27 травня 2016 року у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Самчишиної Н. В., Галущенка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання банківських послуг.

Позовна заява мотивована тим, що 27 жовтня 2008 року між закритим акціонерним товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", і ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк надав позичальнику 12 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, із строком повернення, що відповідає строку дії картки.

Взятий на себе обов`язок банк виконав належним чином, в той час, як позичальник ОСОБА_1 належним чином своїх договірних зобов`язань не виконала, у зв`язку із чим станом на 31 серпня 2015 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 46 827 грн 88 коп., з яких: 17 640 грн 14 коп. - заборгованість за кредитом, 21 859 грн 25 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 622 грн 40 коп. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн - штрафу (фіксована частина) та 2 206 грн

09 коп. - штрафу (процентна складова).

Посилаючись на викладені обставини, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 46 827 грн 88 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області

від 22 грудня 2015 року позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що не встановлено порушення прав позивача діями відповідача, оскільки рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16 грудня

2014 року, яке набрало законної сили, ухваленим у спорі між тими ж сторонами щодо того ж договору встановлено, що відповідач заяву про отримання кредиту не підписувала, тому спірний договір є неукладеним.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 27 травня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що враховуючи положення частин першої та четвертої статті 202, частини третьої статті 203, частини другої статті 207 ЦК України та обставини, встановлені судовим рішенням у попередній цивільній справі щодо того, що відповідач

ОСОБА_1 не виявляла свою волю на укладення договору про надання банківських послуг і не підписувала його, апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки немає правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за договором, який вона не підписувала.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у червні 2016 року,

ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2016 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною ПАТ КБ "ПриватБанк".

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У червні 2019 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не з`ясували хто саме здійснював погашення заборгованості 22 липня 2011 року та 31 серпня

2011 року, не дослідив порушення при проведенні експертизи щодо відібрання експериментальних зразків, не врахував, що не було заявлено позов про визнання кредитного договору недійсним, невірно застосував норми матеріального права.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" у яких зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а оскаржувані судові рішення ухвалено у відповідності до вимог законодавства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 27 жовтня 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та від імені

ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання заяви позичальника, в якій зазначено, що вона разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 вищеназваний договір (а. с. 10).

Відповідно до умов вищевказаного договору позичальник отримала кредитні кошти в розмірі 12 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку Універсальна Gold, з базовою процентною ставкою 30 % в місяць із розрахунку 360 днів у році, із строком повернення, що відповідає строку дії картки (а. с. 10).

У заяві від 27 жовтня 2008 року, яка є складовою частиною договору про надання банківських послуг, містяться два підписи від імені позичальника на зворотній стороні заяви: у графі "Клиент - "Подпись" (поряд з рукописним записом "27.10.2008") та у графі "Подпись клиента" в розділі "Отметки банка".


Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області

від 16 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 19 лютого 2015 року, було відмовлено банку у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості за договором від 27 жовтня 2008 року у розмірі 39 252 грн


................
Перейти до повного тексту