Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 442/3106/14-ц
провадження № 61-18785св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представник позивачів - ОСОБА_4,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ОСОБА_5,
представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
представник публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" - Гулька Наталія Орестівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 і ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2016 року у складі судді Хомика А. П. та рішення Апеляційного суду Львівської області від 21 березня 2017 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, через свого представника ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ПАТ "НАСК "Оранта"), ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 04 лютого 2014 року водій автомобіля Ford Mondeo, номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_5, рухаючись автодорогою Нижанковичі-Стрий у напрямку м. Дрогобич між населеними пунктами с. Брониця і с. Лішня Дрогобицького району, порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3, 2.9, 12.1 та 12.2 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, в якому в якості пасажирів знаходилися вона та її неповнолітній син ОСОБА_2 .
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_5, належний їй на праві власності автомобіль Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2, отримав механічні ушкодження. Крім того, її син ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована на підставі договору страхування, укладеного з ПАТ "НАСК "Оранта", що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06 травня 2013 року серії АІ № 4658186.Відповідно до вказаного полісу обов`язкового страхування розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілого, становить 50 000,00 грн, а за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, - 100 000,00 грн на одного потерпілого.
Відповідно до складеної калькуляції вартість ремонту автомобіля Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2, складає 7 900,00 польських злотих. За проведення технічної оцінки вартості транспортного засобу вона сплатила 1 379,40 польських злотих та за буксирування автомобіля з України до Республіки Польщі - 3 099,60 польських злотих. Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди, завданої їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04 лютого 2014 року, становить 12 379,00 польських злотих, що за курсом Національного банку України станом на 05 травня 2014 року складає 46 545,04 грн.
Також вона понесла витрати на проживання у готелі м . Дрогобича та витрати на медикаменти для сина, що у загальному розмірі складає 588,79 грн. Крім того, на лікування сина у Республіці Польщі вона витратила 12 169,81 грн.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їй та її сину завдано моральної шкоди, яка полягає у значному емоційному потрясінні, яке вони пережили у зв`язку з цією подією.
На підставі вказаного представник ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, - ОСОБА_4, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24 квітня 2015 року, просив суд стягнути з ПАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_1 46 623,83 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та витрати на лікування сина ОСОБА_2 у розмірі 12 169,81 грн; стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 франшизу за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі 510 грн та 40 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди; стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 548 100,00 на відшкодування моральної шкоди, завданої її сину ОСОБА_2 .
У липні 2014 року ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ПАТ "НАСК "Оранта", ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2014 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, оскільки він, керуючи автомобілем Ford Mondeo, номерний знак НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ "НАСК "Оранта".
Внаслідок зазначеної події, в якій неповнолітній ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, він переніс емоційне потрясіння, чим йому завдано моральної шкоди.
На підставі вказаного представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просив суд стягнути на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди: з ПАТ "НАСК "Оранта" - 5 000,00 грн та з ОСОБА_5 -15 000,00 грн.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 лютого 2015 року справи за позовами ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, та ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", ОСОБА_5 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 і ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та її малолітнього сина ОСОБА_2 по 2 225,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_5 у дохід держави судовий збір у розмірі 551,20 грн. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської областівід 02 липня 2015 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, ОСОБА_1, не надавши пошкоджений транспортний засіб для огляду аварійному комісару, позбавила страховика можливості визначити розмір збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Наданий позивачем висновок відділення АТ "Технічно-автомобільні експерти "Експерти-ПЗМ" у м. Ченстохова (Республіка Польща) щодо вартості ремонту автомобіля Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2, є неналежним доказом, оскільки такий висновком може бути виконаний суб`єктом оціночної діяльності, який діє відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Також ОСОБА_1 не надано доказів того, що витрати, понесені на лікування її сина, були пов`язані з подією дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04 лютого 2014 року. Відповідно до статті 23 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності" страховик відшкодовує моральну шкоду, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Оскільки позивачі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ушкоджень здоров`я або каліцтва не отримали, отже відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди за рахунок страховика.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_3 до ПАТ "НАСК "Оранта".
Разом з тим, встановивши глибину, тривалість фізичних і душевних страждань, яких зазнали ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2, суд стягнув на їх користь з ОСОБА_5, з вини якого було завдано шкоди, по 2 225,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 21 березня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 і ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої неповнолітньому ОСОБА_2.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 638,32 грн.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки позивачі не сприяли страховику в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди і не надали для огляду транспортний засіб, що унеможливило встановлення причини та обставин дорожньо-транспортної пригоди і розмір заподіяної шкоди, то суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що підстав для задоволення їх позовних вимог до ПАТ "НАСК "Оранта" немає. Крім того, із заявою про страхове відшкодування позивачі звернулися лише 23 квітня 2015 року, тобто із пропуском річного строку з моменту настання страхового випадку, що відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Разом з тим, відповідно до статей 23, 1167, 1187 ЦК України наявні правові підстави для відшкодування ОСОБА_5, з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода, моральної шкоди, завданої ОСОБА_1, її сину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З урахуванням вказаного, врахувавши глибину і тривалість фізичних та душевних страждань, яких внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5 зазнали потерпілі, з дотриманням вимог розумності і справедливості, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 - 10 000,00 грн, на користь ОСОБА_2 - 50 000,00 грн та на користь ОСОБА_3 - 5 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 і ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у повному обсязі.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 03 червня 2019 року № 500/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової плати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що у зв`язку з відсутністю з боку страховика дій щодо розслідування страхового випадку та своєчасного здійснення страхового відшкодування, ОСОБА_1 було замовлено проведення експертного дослідження належного їй автомобіля для визначення вартості завданої шкоди у відділенні АТ "Технічно-автомобільні експерти "Експерти-ПЗМ" у м. Ченстохова (Республіка Польща), що відповідає вимогам статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 не сприяла страховику у розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, не надала пошкоджений транспортний засіб для огляду, оскільки одразу після дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2 , був евакуйований на штрафний майданчик, тому вона не мала доступу до нього.
У статтях 28, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що шкодою, заподіяною у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, зокрема, є шкода, пов`язана з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди, тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, безпідставно відмовив у відшкодуванні цих витрат.
Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували положень статей 23, 24 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до яких шкодою, заподіяною здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. При цьому, якщо страховику не надані документи, що підтверджують розмір витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілого, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 статті 24, страховик здійснює відшкодування у розмірі 1/30 мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.
Також суди дійшли помилкових висновків в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, оскільки судами не враховано вимоги розумності, виваженості та справедливості, а також висновки судової психологічної експертизи від 02 лютого 2015 року № 3605 і від 31 січня 2015 року №№ 2628,4093, проведених Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
Враховуючи, що представник позивача ОСОБА_1 звернувся 23 квітня 2015 року до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування за заподіяну ОСОБА_2 шкоду здоров`ю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яке відбулося 04 лютого 2014 року, незадоволення судом першої та апеляційної інстанцій вимоги про стягнення моральної шкоди з ПАТ "НАСК "Оранта" є безпідставним, внаслідок відсутності підстав для відмови у здійснення страхового відшкодування, передбачених пунктом 37.1.4 статті 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Крім того, судами першої та апеляційної були допущенні порушення норм ЦПК України при вирішенні питання щодо розміру та розподілу судових витрат.
Доводи осіб, які подали заперечення на касаційну скаргу
У липні 2017 року ПАТ "НАСК "Оранта" подало заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано на підставі положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до страховика і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у цій частині немає.
У серпні 2017 року ОСОБА_5 подав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, тому підстав для задоволення касаційної скарги представника ОСОБА_1 і ОСОБА_3 - ОСОБА_4 немає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 лютого 2014 року на автодорозі Нижанковичі-Стрий між населеними пунктами с. Брониця і с. Лішня Дрогобицького району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ford Mondeo, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, та автомобіля Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, в якому, окрім останнього, перебували пасажири: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження, а пасажир автомобіля Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2 - тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 травня 2014 року встановлено, що ОСОБА_5, порушивши вимоги пунктів 1.5, 2.3, 2.9, 12.1 та 12.2 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2 .
ОСОБА_5 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована на підставі договору страхування, укладеного з ПАТ "НАСК "Оранта", що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06 травня 2013 року серії АІ № 4658186. Відповідно до вказаного полісу обов`язкового страхування розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілого, становить 50 000,00 грн, а за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, - 100 000,00 грн на одного потерпілого.
ОСОБА_5 04 лютого 2014 року повідомив ПАТ "НАСК "Оранта" про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 04 лютого 2014 року, за участю застрахованого транспортного засобу.
31 березня 2014 року представник ОСОБА_3 і ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до ПАТ "НАСК "Оранта" письмове повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 04 лютого 2014 року.
Власником автомобіля Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2, є ОСОБА_1.
21 березня 2014 року автомобіль Skoda Fabia, номерний знак НОМЕР_2, був евакуйований з території України на територію Республіки Польщі.
Листом від 25 квітня 2014 року ПАТ "НАСК "Оранта" повідомило представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про необхідність подання документів для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, а саме: постанову про притягнення до адміністративної відповідальності; розширену довідку державної автомобільної інспекції про обставини та причини дорожньо-транспортної пригоди, копію свідоцтва реєстрації транспортного засобу та копію посвідчення водія, а потерпілій особі, окрім наведеного - заяву з вказаними банківськими реквізитами власника транспортного засобу та надати пошкоджений транспортний засіб на огляд аварійному комісару.
23 квітня 2015 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до ПАТ "НАСК "Оранта" заяву про виплату страхового відшкодування.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 і ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення апеляційного суду вказаних вимогам закону не відповідає.
У частині першій статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).