Постанова
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 171/2234/14-ц
провадження № 61-28016св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Чумак Т. А., від 15 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П., від 05 жовтня 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Ощадбанк") про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні своїх посадових обов`язків працівника сектору інкасації коштів та перевезення валютних цінностей ПАТ "Ощадбанк" від вогнепальних поранень загинув її чоловік ОСОБА_2 . За фактом загибелі ОСОБА_2 порушено кримінальне провадження № 1201300410001461. Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року ОСОБА_3, який був членом бригади інкасаторів ПАТ "Ощадбанк", визнано винним у вчиненні злочинів. На час вчинення злочину ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з відповідачем, а нещасний випадок був визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом.
Посилаючись на зазначені обставини, а також на статті 1172, 1168 ЦК України, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь 100 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю чоловіка внаслідок протиправних дій працівника відповідача при виконанні трудових обов`язків.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області
від 15 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ "Ощадбанк" на користь ОСОБА_1 100 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до положень статей 1167, 1168, 1172 ЦК України позивач як дружина загиблого має право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю чоловіка внаслідок протиправних дій працівника банку під час виконання ним посадових обов`язків, вину якого встановлено вироком суду, що набрав законної сили.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня
2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Ощадбанк" відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що доводи апеляційної скарги про відсутність обов`язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду дружині загиблого працівника суперечать положенням Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 щодо права громадян на відшкодовування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Розмір моральної шкоди визначено місцевим судом відповідно до фактичних обставин справи з урахуванням вимог розумності і справедливості. У постанові правління
ПАТ "Ощадбанк" від 18 липня 2013 року про виплату матеріальної допомоги сім`ям загиблих інкасаторів-водіїв у розмірі 120 тис. грн на кожну сім`ю не зазначено, що ці виплати є компенсацією моральної шкоди членам сім`ї загиблих працівників під час виконання ними своїх обов`язків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ПАТ "Ощадбанк" просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій не враховано, що статтею 1172 ЦК України передбачено відповідальність підприємства лише у тому разі, якщо працівник завдав шкоду, безпосередньо пов`язану із виконанням своїх трудових обов`язків. Проте ОСОБА_3 вчинив злочин з корисливих мотивів, не пов`язаний із виконанням трудових обов`язків, тому підприємство не несе відповідальності за його злочинні дії, внаслідок яких банк також є потерпілою особою.Судами не застосовано положення статті 1167 ЦК України, які передбачають відшкодування моральної шкоди винною особою, а саме ОСОБА_3 . Судами не мотивовано якими діями банку позивачу завдано моральну шкоду та не взято до уваги, що підприємством виплачено сім`ї загиблого ОСОБА_2 матеріальну допомогу у зв`язку із втратою годувальника на користь доньки загиблого у розмірі 120 тис. грн.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"
(далі - ЦПК України), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
11 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі із
ОСОБА_2 з 24 січня 1987 року (а. с. 13)
ІНФОРМАЦІЯ_1 на автодорозі Н-23 "Кіровоград-Запоріжжя" працівники сектору інкасації коштів та перевезення валютних цінностей філії Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" ОСОБА_4 та ОСОБА_2 загинули під час виконання посадових обов`язків внаслідок вогнепальних поранень, що призвели до смерті.
Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 1, 6, 8 частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187, частиною першою
статті 263, частиною третьою статті 262 КК України.
Відповідно до акту форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, від 16 вересня 2013 року № 2 ОСОБА_2, працюючи інкасатором-водієм з перевезення валютних цінностей та коштів філії Дніпропетровського обласного управління ПАТ "Ощадбанк" загинув
ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні своїх посадових обов`язків внаслідок протиправних дій (навмисне вбивство) іншого працівника ОСОБА_3 .
Пунктом 10 цього акту визначено винних осіб, що допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, зокрема ОСОБА_3 - інкасатор відділу інкасації коштів та перевезення валютних цінностей філії ПАТ "Ощадбанк", який скоїв злочинні протиправні дії та порушив вимоги Інструкції з техніки безпеки при поводженні із службовою (табельною) вогнепальною зброєю для працівників Ощадбанку України, затвердженої заступником голови правління ПАТ "Ощадбанк" 09 січня 2001 року, а також Інструкції з охорони праці працівників відомчої служби перевезення валютних цінностей та інкасації, затвердженої заступником голови правління ПАТ "Ощадбанк" 05 січня 2001 року. Крім того, встановлено, що співробітниками відповідачаПАТ "Ощадбанк" ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 порушено вимоги законодавства про охорону праці, що стало причиною нещасного випадку, який стався із