ПОСТАНОВА
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа №819/2043/13-а
адміністративне провадження №К/9901/15121/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області (правонаступник Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 (суддя - Осташ А.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 (судді - Шинкар Т.І., Пліш М.А., Судова-Хомюк Н.М.) у справі за позовом Приватного підприємства (ПП) "Санте Люкс" (далі - позивач, Підприємство) до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Тернопільській області) про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2013 року ПП "Санте Люкс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2013 №0004772210, №0004782210, №0004792210, №0004802210, №0004812210, №0004852230, згідно з якими Підприємству збільшено суми грошових зобов`язань з податку на прибуток на 1`258`698,50 грн та на 1654,00 грн, з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 1`005`388,50 грн та на 1640,75 грн, зменшено розмір від`ємного значення ПДВ на 166`954,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 71`275,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність висновків відповідача щодо встановлених порушень Підприємством у ході податкової перевірки, за наслідками якої були прийняті зазначені податкові повідомлення - рішення.
Тернопільський окружний адміністративний суд постановою від 07.10.2013 адміністративний позов задовольнив: податкові повідомлення-рішення від 31.07.2013 №0004772210, №0004782210, №0004792210, №0004802210, №0004812210, №0004852230 визнані протиправними та скасовані.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.04.2015 постанову суду першої інстанції скасував частково, прийняв нову постанову, якою визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 31.07.2013 № 0004852230 в частині застосування до Підприємства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25`500,00 грн. В іншій частині постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 залишив без змін.
Верховний Суд постановою від 15.01.2019 (№К/9901/8882/18) постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015 скасував повністю і передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з тих підстав, що суд апеляційної інстанції фактично не здійснив апеляційний перегляд справи, оскільки перевірив тільки правильність встановлення судом першої інстанцій обставин, які стосуються податкового повідомлення-рішення від 31.07.2013 № 0004852230. Обставини, що стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 31.07.2013 №0004772210, №0004782210, №0004792210, №0004802210, №0004812210, апеляційним судом не досліджувалися.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.04.2019 постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 скасував в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2013 №0004852230 про застосування до Підприємства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 71`275,25 грн, ухвалив щодо цих позовних вимог нове рішення, а саме: скасував податкове - повідомлення рішення від 31.07.2013 форми "С" №0004852230 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25`500,00грн; в іншій частині постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 залишив без змін.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову, вмотивовані висновками суду про не доведеність відповідачем обставин щодо не відповідності ціни реалізованих позивачем товарів рівню звичайних цін; про встановлення факту господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Флоаре" в судовому процесі; не підтвердження обставин щодо порушення Підприємством касової дисципліни та не відповідність розміру застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій за невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій нормі пункту 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Головне управління ДФС у Тернопільській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Доводи відповідача фактично обґрунтовані посиланням на обставини, що були встановлені під час податкової перевірки ПП "Санте-Люкс" та правову позицію Верховного Суду України щодо права платника податків на відображення в податковому обліку господарських операцій з фіктивними підприємствами, викладену у постанові від 22.03.2016 №21-2927а15.
Позивач не реалізував право подати відзив на касаційну скаргу.
У зв`язку з неприбуттям у судове засідання жодного з учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір, слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 09.07.2013 № 70/22-10/36936216 про результати документальної виїзної позапланової перевірки ПП "Санте Люкс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 08.02.2010 по 31.12.2012. Заходами з перевірки встановлено порушення Підприємством норм пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР), пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), пункту 135.1 статті 135, підпунктів 153.2.1, 153.2.3 пункту 153.2 статті 153, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення №637), пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
Висновки контролюючого органу про порушення ПП "Санте Люкс" порядків ведення податкового обліку, здійснення розрахункових операцій, встановлених вищезазначеними нормами, обґрунтовані посиланням на такі обставини:
1) Підприємство реалізувало товари (товари, призначені для дітей) ТОВ "Кідс Спейс" та ТОВ "Свемом Маркет" за нижчими цінами, ніж ціни реалізації товарів такого ж асортименту іншим покупцям (як вказано в акті перевірки - "вільним покупцям"), тобто за цінами, які нижче звичайних цін. Внаслідок цього занижено валовий дохід за 4-й квартал 2010 року, 1-й квартал 2011 року на загальну суму 1`090`038,00 грн, дохід за 2 - 4-й квартали 2011 року на загальну суму 3`785`106,00 грн та податкові зобов`язання з ПДВ за листопад 2010 року - грудень 2012 року на загальну суму 808`073,00 грн.
2) Підприємство завищило валові витрати за 1-й квартал 2011 року та витрати за 1- 2- й квартали 2011 року на загальну суму 6999,00 грн, податковий кредит за березень, квітень 2011 року на загальну суму 1400,00 грн за господарськими операціями з придбання товарів (товарів, призначених для дітей) у ПП "Флоаре", які не мають реального характеру. Такий висновок в акті перевірки зроблено на підставі податкової інформації, отриманої в результаті здійснення заходів податкового контролю стосовно ПП "Флоаре" щодо неможливості здійснення господарських операцій між цим підприємством та ТОВ "Бігрін Груп", ТОВ "Контелл", ТОВ "Міара Компані", оскільки останні відсутні за податковою адресою, матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення відповідної господарської діяльності не мають, оподатковані операції не здійснюють (акт Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області "Про результати невиїзної документальної перевірки постачальників ПП "Флоаре" - ТОВ "Бігрін Груп" (код ЄДРПОУ 37340903) з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за січень-квітень 2011" від 25.05.2011 №65/23-1/37340903; акт ДПІ у Печерському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Контелл" (код ЄДРПОУ 37194947) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 по 31.03.2012" від 21.05.2012 №1386/22-3/37194947; акт ДПІ у Печерському районі м. Києва "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Міара Компані" (ЄДРПОУ 37192413) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за грудень 2011 року, січень 2012 року" від 12.09.2012 №13685/22-9/37192413.
3) Підприємство завищило від`ємне значення ПДВ в рядку 24 податкової декларації за грудень 2012 року на 166`954,00 грн, яке включається до податкового кредиту наступного податкового звітного періоду, внаслідок безпідставного перенесення від`ємного значення ПДВ з податкових декларацій за березень - грудень 2011 року, лютий - грудень 2012 року.
4) Підприємство оприбуткувало готівкові кошти у сумі 9`087,05 грн у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на підставі фіскального денного Z-звіту №0669 від 18.11.2012 лише 19.11.2012, не забезпечило щоденний друк фіскальних звітних чеків з 18.10.2010 по 14.02.2011.
Правила визначення звичайної ціни до 1 січня 2013 року були встановлені пунктом 1.20 статті 1 Закону №334/94-ВР.
Відповідно до підпункту 1.20.1 цього пункту, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 1.20.2 для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов`язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об`єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов`язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов`язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Обов`язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов`язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (підпункт 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону №334/94-ВР).
Застосування звичайної ціни в Законі №334/94-ВР (втратив чинність з 01.01.2011, за винятком положень деяких статей, згідно з набранням чинності ПК) було передбачено нормами пунктів 7.1, 7.4 статті 7 для визначення доходів та витрат від здійснення товарообмінних (бартерних) операцій, операцій з продажу (з придбання) товарів (робіт, послуг) з пов`язаними особами та з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.
Що ж стосується податку на додану вартість, то пунктом 4.1 статті 4 Закону №168/97-ВР (втратив чинність з 01.01.2011 у зв`язку з набранням чинності ПК України) було встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов`язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв`язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв`язку з компенсацією вартості товарів (послуг).