ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/13042/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Могил С.К., Мачульський Г.М.,
За участю секретаря судового засідання Шпорта О.В.
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 (суддя Кирилюк Т.Ю.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 (головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.)
за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
до 1. Приватного акціонерного товариства "Геркулес", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - Приватний нотаріус КМНО Погорєлов Броніслав Сергійович,
про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії
За участю представників:
позивача - не з`явився
відповідача-1 - не з`явився
відповідача-2 - Скрипник П.Г. - адвокат
третьої особи - не з`явився
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. 01.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до Приватного акціонерного товариства "Геркулес" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс", в якій позивач просить:
- визнати недійсним укладений між Приватним акціонерним товариством "Геркулес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" договору купівлі-продажу № 389 нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ревкомівська (вул. Семена Кузнеця), 62-В, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С.;
- скасувати запис про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" права власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ревкомівська (вул. Семена Кузнеця), 62-В ;
- зареєструвати за Приватним акціонерним товариством "Геркулес" право власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ревкомівська (вул. Семена Кузнеця), 62-В .
2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між відповідачами договір купівлі-продажу нежитлових будівель, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ревкомівська (вул. Семена Кузнеця), 62-В, не спрямований на реальне настання правових наслідків та є фіктивним.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - приватного нотаріуса КМНО Погорєлова Б.С.
4. Відповідач 1 подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечив, зазначивши про те, що позивач не є ні стороною договору, ні особою, яка має відношення до майна відповідачів. Відповідачі, як сторони оспорюваного правочину, мали на меті та досягли правових наслідків у вигляді передання права власності на об`єкт нерухомості. З огляду на наведене, відсутні правові підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу.
5. Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, вказавши, що позивач не довів наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки спірний договір жодним чином не порушує права або законні інтереси позивача.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 у справі №910/13042/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019, у позові відмовлено повністю.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
7. 03.05.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 910/13042/18.
8. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2019 у справі №910/13042/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Могил С.К.
9. Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/13042/18 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" залишено без руху до 15.07.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі, встановлено Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
02.07.2019 скаржник звернувся до Касаційного господарського суду з клопотанням на виконання ухвали Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №910/13042/18. До заяви скаржник долучив платіжне доручення № 2103 від 24.06.2019 на суму 5 050,00 грн.
10. Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2019 заяву Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" строк для подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 910/13042/18, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 31.07.2019. Визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 23.07.2019.
11. 19.07.2019 відповідачами до Касаційного господарського суду подано відзиви на касаційну скаргу.
12. У судове засідання 31.07.2019 з`явився повноважний представник відповідача 2, який виклав заперечення проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
До початку судового засідання від представника відповідача 1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
13. У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (скаржник, позивач) просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 910/13042/18, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права
Позивач вважає, що суди не надали належної оцінки тому, що Приватне акціонерне товариство "Геркулес" знало про факт порушення зобов`язань ПП "Український продукт" за кредитним договором, спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна уклали сторони, які є пов`язаними між собою, та не перевірили чи передбачали ці сторони реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами, чи направлені дії сторін договорів на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близької особи з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів, а також не встановили, чи продовжував продавець фактично володіти та користуватися цим майном.
15. У відзивах на касаційну скаргу відповідачі просять рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 910/13042/18 залишити без задоволення, а касаційну скаргу - без змін.
Відповідачі вважають, що суди попередніх інстанцій правильно встановили дійсні обставини справи, надали їм належну правову оцінку з дотриманням норм процесуального права, а доводи скаржника спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
16. 19.06.2013 між Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (позивач) та Приватним підприємством "Український продукт" (позичальник) укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 190613-КЛВТ, згідно з яким визначаються загальні умови надання банком кредитів (траншів) позичальнику в майбутньому, на підставі якого банк надав позичальнику кредити (транші) на загальну суму 15000000,00 грн. зі строком погашення не пізніше 18.06.2014.
17. В забезпечення виконання Приватним підприємством "Український продукт" зобов`язань за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013, між Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (кредитор) та Приватним акціонерним товариством "Геркулес" (поручитель) укладено договір поруки № 190613-П від 19.06.2013.
Згідно з п. 1.1 договору поруки 190613-П від 19.06.2013 предметом цього договору є зобов`язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання Приватним підприємством "Український продукт" (боржником) зобов`язань перед кредитором за кредитним договором № 190613-КЛВТ від 19.06.2013.
Відповідно до п. 2.1 договору поруки №190613-П від 19.06.2013 поручитель зобов`язується у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язань перед кредитором за кредитним договором № 190613-КЛВТ від 19.06.2013 на підставі письмової вимоги кредитора, що містить розрахунок заборгованості, перерахувати суми, що підлягають погашенню згідно з розділом 1 цього договору на рахунки, на яких враховується заборгованість боржника перед кредитором, протягом десяти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги.
18. Крім того, вказані обставини встановлено рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.02.2016 (провадження №22ц/774/240/16) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства "Геркулес" та Приватного підприємства "Український продукт" про стягнення заборгованості за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 190613-КЛВТ від 19.06.2013.
Так, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.02.2015 у справі №200/14506/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства "Геркулес" та Приватного підприємства "Український продукт" про стягнення заборгованості за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 190613-КЛВТ від 19.06.2013 позов задоволено повністю, зокрема, стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Геркулес" та Приватного підприємства "Український продукт" заборгованість за генеральним договором на здійснення кредитних операцій № 190613-КЛВТ від 19.06.2013 у розмірі 15836575,33 грн.: 15000000,00 грн. заборгованість за кредитом та 836575,33 грн. заборгованість за відсотками.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.02.2016 (провадження №22ц/774/240/16) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства "Геркулес" та Приватного підприємства "Український продукт" про стягнення заборгованості за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013 рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.02.2015 скасовано в частині присуджених до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Геркулес" грошових сум заборгованості за кредитом та судового збору; відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до Приватного акціонерного товариства "Геркулес" про стягнення заборгованості за кредитним договором.
19. Вказане рішення мотивоване тим, що рішенням Господарського суду Донецької області від 22.10.2015 у справі №905/2309/15, яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2015, визнано припиненою поруку ПрАТ "Геркулес" за договором поруки 190613-П від 19.06.2013.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2016 у справі №905/2309/15 вказане рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2015 у справі №905/2309/15, якими визнано припиненою поруку ПрАТ "Геркулес" за договором поруки 190613-П від 19.06.2013, скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Геркулес" відмовлено.
20. Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 у справі № 910/7392/16.
Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2016 у справі № 910/7392/16, яке набрало законної сили у встановленому порядку, не може бути поставлено під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити.
21. 22.02.2016 між Приватним акціонерним товариством "Геркулес" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель (далі - договір купівлі-продажу) (т. 1; а.с. 81-83).
Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу ПрАТ "Геркулес" передає, а ТОВ "Провінція Плюс" приймає у власність нежитлові будівлі: літ. "А-1" площею 360,0 кв.м, літ. "Б" площею 265,8 кв.м, літ. "Г-2" площею 22,3 кв.м, літ. "Е-2" площею 426,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ревкомівська, 62-В (надалі - нежитлові будівлі), та зобов`язується оплатити їх вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому договорі.
Пунктами 1.2-1.3 договору купівлі-продажу встановлено, що нежитлові будівлі передаються разом з будь-яким інженерними та іншими комунікаціями, санітарно-технічними системами, що забезпечую можливість використання нежитлових будівель за призначенням.
22. Нежитлові будівлі знаходяться на земельній ділянці, площею 0,6306 га, кадастровий номер: 6310136300:08:021:0507, що розташовані за адресою:
м.Харків, вул. Ревкомівська, земельна ділянка 62-В. 23 . Документом, що підтверджує право власності продавця на відчужувані нежитлові будівлі, є Дублікат Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданий Виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.12.2004, замість Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.10.2003.
24. Право власності продавця на нежитлові будівлі зареєстроване в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" в реєстровій книзі 1 за номером 3383, та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 356881463101, номер запису про право власності: 5606962.
25. Згідно з п.2.1 договору купівлі-продажу продаж нежитлових будівель вчиняється між сторонами за 509728,95 грн. з урахуванням ПДВ в розмірі 84954,82 грн. Зазначена ціна відповідає волевиявленню продавця та покупця та є остаточною і змінам не підлягає.
Сторони у пунктах 2.3, 2.4 договору купівлі-продажу встановили, що покупець зобов`язується сплатити продавцю вартість нежитлових будівель протягом 20 банківських днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок продавця (реквізити: р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854, ЄДРПОУ 25117467), що має бути підтверджено відповідним банківським документом. Продавець не має жодних заперечень щодо зазначеного вище порядку розрахунку за нежитлові будівлі.
26. На виконання умов договору купівлі-продажу відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв продане у власність 22.02.2016 нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 22.02.2016 (т. 1; а.с. 84).
Також, на виконання умов договору купівлі-продажу відповідач-2 сплатив відповідачу-1 грошові кошти за нерухомість у розмірі 509728,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 110 від 11.03.2016 (т. 1; а.с. 85).
27. Право власності на майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Провінція Плюс" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 389, що підтверджується наявними у матеріалах справи поясненнями Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Погорєлова Броніслава Сергійовича (т. 1; а.с. 66).
З доданої до позовної заяви інформаційної довідки №98190965 від 22.09.2017 вбачається, що право власності на нежитлові приміщення по вулиці Ревкомівській 62-В у місті Харкові перейшло від відповідача-1 до відповідача-2.
VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
28. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що укладений відповідачами договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 22.02.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С., містить ознаки фіктивності, оскільки суд вважає, що не є належною правовою підставою для визнання правочину недійсним факт невиконання особою свого договірного зобов`язання щодо повідомлення контрагента протягом п`яти днів про факт такого відчуження.
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що власник майна є носієм права вільно на свій власний розсуд розпоряджатись належним йому майном.
29. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність ознак фіктивності оспорюваного правочину.
Крім того, апеляційний господарський суд вказав, що обізнаність або необізнаність відповідача-1 про наміри позивача звернутись з позовом до суду про стягнення боргу за відсутності встановлених Законом, судом або договором обмежень відчуження майна не є правовою підставою для визнання правочину недійсним.
Також позивачем не обґрунтовано та жодними належними і достатніми доказами відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України не підтверджено відсутності наміру створити правові наслідки на момент укладення договору купівлі-продажу відповідачем-2, що також свідчить про відсутність ознак фіктивності оспорюваного правочину.
Відтак, реальність намірів сторін, фактичне досягнення змісту правочину, настання юридичних та правових наслідків, фактичне виконання договору свідчить про відсутність ознак фіктивності договору купівлі-продажу в розумінні статті 234 Цивільного кодексу України.
VІІ. Позиція Верховного Суду
30. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
31. У постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №904/4514/18 (за участю тих самих сторін та з аналогічного предмету спору) викладено такий правовий висновок:
"Статтею 234 Цивільного кодексу України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними (наприклад, укладення громадянином договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації), або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Ознаками фіктивності договору є наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін, та відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлювалися у цьому правочині. Тобто, має місце лише імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочин, відсутня головна ознака правочину - спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин.
В силу ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами 1 ст. ст. 74, 77 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наведеними вище приписами спростовуються доводи скаржника, який вважає, що відповідний обов`язок покладений на суд.
Так, враховуючи, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України), правовим наслідком вчинення сторонами договору купівлі-продажу є перехід права власності на майно до покупця, іншим правовим наслідком вчинення договору купівлі-продажу - є отримання продавцем визначеної цим договором винагороди.
Таким чином, звертаючись з позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу з підстав його фіктивності, позивач зобов`язаний довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.
Проте, як встановили суди попередніх інстанцій, позивачем не доведено жодного викладеного доводу стосовно фіктивності спірного правочину.
Натомість, як свідчать наявні матеріали справи та встановлено судами, відповідачами - учасниками спірного правочину - надано належні, допустимі і достатні докази на підтвердження реальності та правомірності укладеного правочину.
Так, суди обох інстанцій встановили, що обумовлене спірним договором нерухоме майно - будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Саранська, буд. 61 - передано від продавця покупцю на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 22.02.2016. Оплата 123 896, 96 грн обумовленої договором вартості вказаного майна здійснена покупцем згідно з платіжним дорученням №111 від 11.03.2016. Реальність переходу права власності на будівлі і споруди по вулиці Саранській, 61 у місті Дніпрі від ПАТ "Геркулес" до ТОВ "Провінція Плюс" на підставі договору купівлі-продажу будівель та споруд від 22.02.2016 підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №98190965 від 22.09.2017.
Колегія суддів касаційної інстанції повністю погоджується з висновками судів щодо недоведеності і безпідставності позовних вимог про визнання правочину недійсним, а також про відсутність підстав для скасування державної реєстрації на майно за покупцем та для реєстрації цього майна за попереднім власником.
При цьому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, обізнаність або необізнаність відповідача-1 про наміри позивача звернутись з позовом до суду про стягнення боргу за відсутності встановлених Законом, судом або договором обмежень відчуження майна, тобто відсутності між сторонами відносин майнової поруки стосовно відчуженого майна, не є правовою підставою для визнання оспореного правочину недійсним.
Також висновки судів не спростовуються посиланнями скаржника на порушення відповідачем 1 свого зобов`язання щодо повідомлення позивача протягом п`яти днів про вчинення спірного правочину, оскільки, в розумінні п. 2.1.2 договору поруки укладення оспорюваного договору не є такою зміною, яка може вплинути на виконання відповідачем-1 зобов`язань перед позивачем за договором поруки, з урахуванням оплатного характеру укладеного відповідачами договору, та жодним чином не свідчить про недійсність укладеного договору."