ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 923/609/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Кушніра І. В.,
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю. Б.,
за участю представників:
від позивача Боримська І. О. (адвокат),
від відповідача Вічна І. М. (адвокат),
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Сьомочкіна О. С . (представник за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2019 (судді: Аленіна О. Ю., Лавриненко Л. В., Філінюк І. Г.)
та рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 (суддя Остапенко Т.А.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"
до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України,
про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У липні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" в особі Херсонської філії) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" (далі - ПрАТ "Дніпровський термінал") про зобов`язання вчинити дії.
1.2. Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником залізничних колій і стрілочних переводів, які відповідач демонтував самочинно, без погодження із позивачем, у зв`язку з чим порушив права позивача щодо володіння, користування та розпорядження зазначеним майном, тому відповідач повинен відновити за власний рахунок належні позивачу на праві власності залізничні колії №№ 4, 5, 8 і стрілочні переводи №№ 30, 31.
1.3. У відзиві на позов ПрАТ "Дніпровський термінал" наголосило, що позивач не довів наявності у нього права власності на залізничні колії №№ 4, 5, 8 і стрілочні переводи №№ 30, 31, а надані позивачем докази не є правовстановлюючими документами та містять суперечливі відомості щодо ідентифікації такого майна. Також відповідач зазначив, що є власником земельної ділянки, на якій розташовані залізничні під`їзні колії, належні ПрАТ "Дніпровський термінал" на праві власності, що підтверджується відповідними документами. Оскільки належні відповідачу залізничні колії прийшли у непридатний та небезпечний для перевезення вантажів стан, відповідач отримав технічні умови, якими передбачено реконструкцію під`їзної залізничної колії з укладанням шести колій.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.08.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2017, у позові відмовлено.
2.2. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2018 скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.
2.3. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2019, у позові відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із необґрунтованості позовних вимог. Позивач не довів, що під`їзні колії №№ 4, 5, 8, по вул. Перекопській, 169 у м. Херсоні набуто позивачем у власність у складі об`єкта нерухомого майна залізничної колії завдовжки 1450 м, інвентарний №15а, за адресою: м. Херсон вул. Заводська, 47, переданого за актом передачі нерухомого майна у власність Відкритого акціонерного товариства "Київ-Дніпровське Міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" 30.10.2001.
Водночас суди першої та апеляційної інстанцій установили, що відповідач є власником земельної ділянки за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169, кадастровий № 6510136300:31:001:0041, а також будівель і споруд, у тому числі й залізничних колій №№31, 31-1, 31-2.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність доказів демонтажу залізничних колій і стрілочних переводів саме відповідачем, оскільки відповідні акти позивач склав одноособово і в них немає підписів представників відповідача чи застереження про відмову від їх вчинення.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" в особі Херсонської філії у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2019, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суди неправомірно відхилили як доказ набуття позивачем у власність залізничних колій на підставі постанови Ради народного господарства УРСР від 28.05.1962 № 101 і внесення набутого майна до статутного капіталу позивача. Крім того, відповідач не заперечував, що спірні залізничні колії демонтував саме він, а в матеріалах справи є акти від 17.03.2015 та від 08.02.2017, які підтверджують демонтаж відповідачем спірних колій. Міністерство інфраструктури України як вищий орган товариства не надавало дозволів і погодження на демонтаж спірних колій і стрілочних переводів.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників: позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, у відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Як установили суди попередніх інстанцій, згідно з постановою від 28.05.1962 №101 Ради народного господарства УССР "Про організацію Херсонського об`єднаного транспортного господарства на базі під`їзних колій заводів ім. Петровського, склотарного та консервного, ХБК, ТЕЦ, треста Херсонстрой та винзаводу" з 01.07.1962 організовано Херсонське об`єднане транспортне господарство Управління автомобільного та промислового транспорту Ради народного господарства та зобов`язано керівників зазначених підприємств передати створеному транспортному господарству безкоштовно за балансовою вартістю, зокрема, під`їзні колії відповідно до додатку №1. Однак цього додатка у матеріалах справи немає.
4.3. Наказом Міністерства транспорту України від 30.10.2001 № 746 створено Відкрите акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", правонаступником якого є позивач, згідно з актом передачі нерухомого майна від 30.10.2001 (додаток до наказу) Міністерство транспорту України передало у власність створеного ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" залізничні колії та інше нерухоме майно, що увійшло до його статутного фонду, зокрема залізничну колію завдовжки 1450 погонних метрів, інвентарний № 15а, за адресою: м. Херсон, вул. Заводська, 47.
4.4. Суди також установили, що згідно з технічним паспортом спірні колії №№ 4, 5, 8 розташовані на території Відкритого акціонерного товариства "Консервний комбінат" по вул. Перекопській, 169 у м. Херсоні та обслуговуються зазначеним підприємством.
Відповідно до додатку №1 до технічного паспорта довжина колій №№4, 5, 8 складає 702,80 м; корисна 369,75 м.
4.5. 17.03.2015 представники позивача провели плановий комісійний огляд залізничних колій №№ 4, 5, 8 і стрілочних переводів №№ 30, 31, за результатами якого складено акт від 17.03.2015 про відсутність частини спірних колій.
4.6. 08.02.2017 за наслідками проведеного представниками позивача огляду залізничних колій №№ 4, 5, 8 і стрілочних переводів №№ 30, 31 установлено, що їх повністю демонтовано, про що складено відповідний акт.
4.7. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідач є власником земельної ділянки по вул. Перекопській, 169 у м. Херсоні, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯК № 104556 . Земельну ділянку набуто відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 25.01.2008 № 360.
4.8. Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно САЕ № 162768 відповідач є власником будівель і споруд, у тому числі інших залізничних колій № 31, 31-1, 31-11.
4.9. Сторони під час судових засідань у суді апеляційної інстанції підтвердили, що залізничні колії №№ 4, 5, 8, які просить відновити позивач, і залізничні колії № 31, 31-1, 31-2, які належать на праві власності відповідачу, не є тотожним майном.
4.10. Згідно зі статтею 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 Цивільного кодексу України).
4.11. Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
4.12. За змістом статей 182, 334 Цивільного кодексу України основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об`єкта нерухомості (у тому числі й тих об`єктів, правовий статус яких законодавчими актами не визначено, зокрема під`їзних колій) є державна реєстрація прав на нього.
Разом з тим, частиною четвертою статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.
Отже підтвердження права власності на залізничні колії повинно здійснюватися іншими способами визначеними законом.
4.13. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11.09.1997 та є частиною національного законодавства України, гарантовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
4.14. Відповідно до статті 5 Закону України "Про залізничний транспорт" магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю, закріплюються за АТ "Укрзалізниця" на праві господарського відання та не підлягають приватизації.
4.15. Відповідно до положень статті 21 Закону України "Про залізничний транспорт" відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під`їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.
Власники залізничних під`їзних колій, споруди та устаткування, вантажно-розвантажувальних комплексів, які не належать до залізничного транспорту загального користування за своїми пропускними і вантажопереробними можливостями, повинні забезпечувати необхідні обсяги перевезень, навантаження і розвантаження транспортних засобів, їх зберігання та ефективне використання.