ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/4816/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді у судовій колегії здійснює помічник судді Гаврилюк П.Д.;
за участю представників:
позивача - Григоренка О.М., Ковальчук Ю.В.,
відповідачів - 1 - Галдецького Я.А .,
- 2 - не з`явився,
- 3- не з`явився,
- 4- Пилипчука Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Завод "Маяк"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Ярмак О.М.)
від 17.07.2018,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Разіна Т.І., судді - Тищенко А.І., Чорна Л.В.)
від 22.05.2019,
за позовом публічного акціонерного товариства "Завод "Маяк",
до 1) публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк Розвитку", 2) товарної біржі "Електронні торгові системи", 3) державної організації (установа, заклад) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", 4) товариства з обмеженою відповідальністю "Агат",
про визнання недійсними результатів торгів та договору,
В С Т А Н О В И В:
у квітні 2018 року публічне акціонерне товариство "Завод "Маяк" звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсними результатів електронних торгів з продажу прав вимоги за кредитним договором № KKPOD.137671.021 від 27.08.2014 та договорами забезпечення виконання зобов`язань (номер лоту FЗ7G4099), оформлених протоколом № UА-ЕА-2018-01-03-000040-с від 17.01.2018, організованих товарною біржею "Електронні торгові системи" на замовлення державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб". Просило визнати недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 106 від 14.02.2018, укладеного між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Банк Розвитку" і товариством з обмеженою відповідальністю "Агат".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.08.2014 між ПАТ "Завод "Маяк" (наразі - АТ "Завод "Маяк", позичальник) і ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" (банк) було укладено кредитний договір № ККPOD.137671.021, за умовами якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпечення та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 2 800 000 доларів США (кредит) на умовах, визначених цим договором. 21.12.2015 правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 914 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку". Згідно з цією постановою виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 234 від 22.12.2015 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" та делегування повноважень ліквідатора банку". Товарною біржею "Електронні торгові системи" 17.01.2018 було проведено електронні торги з продажу прав вимоги за кредитним договором (номер лоту F37G4099), за результатами яких складено протокол № UA-EA-2018-01-03-000040-с від 17.01.2018. Згідно з цим протоколом переможцем торгів визнано ТОВ "Агат". За результатами аукціону, 14.02.2018 між ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" і ТОВ "Агат" було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 106, за яким банк відступив новому кредитору права вимоги банку до позичальника (ПАТ "Завод "Маяк" (наразі - АТ "Завод "Маяк") за кредитним договором, договорами поруки, застави (зі змінами). На думку позивача, такі торги було проведено, а договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 106 від 14.02.2018, який є договором факторингу, укладено з порушенням вимог закону. Вважає, що електронні торги було проведено і з порушенням принципу забезпечення конкурентних торгів із залученням якомога більшої кількості потенційних покупців. Стверджує, що інформація про актив була оприлюднена неповно з самого початку та не оновлювалася перед торгами, що знизило кількість потенційних бажаючих придбати актив за найвищою ціною. Зазначає, що продаж активу за надзвичайно заниженою вартістю суперечить інтересам держави, порушує права вкладників та інших кредиторів банку. Посилається і на те, що ТОВ "Агат" не є фінансовою установою у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", не отримувало відповідну ліцензію на надання фінансових послуг, а, отже, не мало права на участь у торгах та на отримання плати (фінансової вигоди) у вигляді дисконту від фінансової операції. Вважає, що оскаржуваний договір суперечить ст. ст. 1077, 1078, 1079 ЦК України. Стверджує, що внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги за кредитним договором (на умовах значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій, внаслідок чого відбулось зменшення ліквідаційної маси банку, недотримано принципу забезпечення конкурентності торгів із залученням якомога більшої кількості потенційних покупців) були порушені права і законні інтереси позивача щодо виконання зобов`язання перед належним кредитором. З урахуванням вказаного, на підставі ст. ст. 203, 215, 227, 228 ЦК України просив задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019, у задоволенні позову відмовлено.
20.06.2019 позивач подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2019, в якій просить вказані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставами для скасування прийнятих у справі судових рішень зазначає те, що господарськими судами було порушено норми процесуального права - ст. ст. 2, 86, 236 ГПК України та неправильно застосовано норми матеріального права - ст. ст. 203, 207, 215, 227, 228, 512, 514, 656, 1077-1079 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 1, ст. ст. 4, 7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ч. 2 ст. 1, ст. ст. 47, 48, 50, 51, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Вважає, що судами проігноровано доводи позивача та викладені у постановах Верховного Суду висновки щодо застосування норм права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин. Посилається на те, що на веб-сайті Фонду був розміщений публічний паспорт з продажу активу - права вимоги за кредитним договором № KKPOD. 137671.021 від 27.08.2014 та договором забезпечення виконання зобов`язань. Однак, в порушення додатку № 7 до Положення № 388 вказаний паспорт не містив таких відомостей: стан претензійно-позовної роботи та роботи щодо стягнення заборгованості. Зокрема, не зазначено про наявність рішення Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 у справі 910/10965/17 про стягнення заборгованості та стан його примусового виконання; інформацію щодо забезпечення за активом - не зазначений опис предметів застави, а наявна лише назва виду застави (застава майнових прав); інші чинники, що впливають на якість активу (його забезпечення) - місце надання кредиту/місцезнаходження предмета застави. Зазначає про те, що в порушення п. 3 розділу V Положення № 388 Фонд не оновив паспорт відкритих торгів (зокрема, відомостей про актуальну суму заборгованості за кредитом, зміни у стані претензійно-позовній роботі. Фонд та банк не оприлюднили оновлений паспорт на своїх веб-сайтах). Отже, неоприлюднення повної інформації з самого початку та неоновлення її перед торгами знизило кількість потенційних бажаючих придбати активи за найвищою ціною. Стверджує, що остання оцінка майнових прав за кредитним договором проведена станом на 01.04.2016 і була неактуальна на момент продажу активу, адже з моменту її проведення минуло майже два роки (необхідно було або провести нову оцінку або оновити раніше підготовлений звіт, однак цього зроблено не було). Посилається на те, що на момент реалізації відповідного активу Методика оцінки активів банку, віднесеного до категорії проблемних або неплатоспроможних, затверджена рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2707 від 08.12.2016, була чинною і її вимоги підлягали застосуванню. Стверджує, що внаслідок неправильного тлумачення ст. ст. 512, 514, 656, 1077, 1078, 1079 ЦК України, суди дійшли помилкового висновку про те, що укладений між ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" і ТОВ "Агат" договір № 106 від 14.02.2018 за своїм змістом і суттю є договором цесії (відступлення) права вимоги. Вказує, що за договором № 106 від 14.02.2018: ТОВ "Агат" здійснено фінансування ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" шляхом перерахування на користь останнього 21 165 884,00 грн (п. 4.1. договору № 106); ТОВ "Агат" набуло права грошової вимоги до боржника (ПАТ "Завод "Маяк") за договором № KKPOD. 137671.021 від 27.08.2014 (п. 2.1. договору № 106); ТОВ "Агат" отримало плату за користування грошовими коштами шляхом дисконтування суми боргу, адже за договором № 106 право грошової вимоги на суму 125 444 314,06 грн було відчужено лише за 21 165 884,00 грн (тобто мала місце різниця між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі). Така різниця і є платою за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження банку. Отже, на думку позивача, в оскаржуваному договорі безумовно присутня така обов`язкова умова договору факторингу як оплата. Стверджує, що такий договір за своїм змістом і правовою природою є саме договором факторингу (за умовами цього договору фактично відбулося фінансування однієї особи іншою, за рахунок передання останньому грошової вимоги цієї особи до третьої особи (боржника). Зазначає, що ТОВ "Агат" не є фінансовою установою у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яка може надавати фінансові послуги у формі факторингу, не має ліцензії на такий вид діяльності як надання фінансових послуг, а тому ТОВ "Агат" уклало спірний договір поза межами господарської компетенції, що суперечить ст. ст. 1077, 1078, 1079 ЦК України. На думку позивача, такої правової позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2018 у справі № 909/968/16. Однак, судом апеляційної інстанції не було взято до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, чим порушено ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статут суддів", ч. 4 ст. 236 ГПК України. Вважає, що електронні торги від 17.01.2018 та укладений за їх результатами оспорюваний договір № 106 від 14.02.2018 порушують публічний порядок, направлені на заподіяння шкоди інтересам держави, вкладникам та іншим кредиторам банку і є недійсними в силу ст. 228 ЦК України. Вказуючи на ст. 20 ГК України, ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 4 ГПК України, постанову Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009, зазначає, що виконання позивачем зобов`язання за недійсним правочином відступлення права вимоги неналежному кредитору не ґрунтується на законі та зумовлює порушення прав та інтересів позивача про виконання ним своїх зобов`язань перед належним кредитором. Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, постанову Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 916/2004/17, постанову Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 3-238гс16, постанови Вищого господарський суд України від 18.06.2016, від 20.06.2017 у справі № 910/11964/15, від 03.10.2017 у справі № 910/2341/17, від 21.03.2017 у справі № 910/6714/15-г.
У відзиві на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вказує на те, що продаж права вимоги за кредитним договором № ККРОD. 137671.021 здійснювався неодноразово. Зниження початкової (стартової) ціни продажу активу (права вимоги за кредитним договором № ККРОD. 137671.021) здійснювалось відповідно до приписів Положення щодо організації продажу, а тому твердження позивача про те, що мало місце дисконтування ціни продажу активу є безпідставним. Зазначає про необґрунтованість посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, оскільки ця постанова не стосується предмету спору у цій справі. Стверджує, що законодавець не наділяє Фонд обов`язком здійснювати оновлення звіту про оцінку активів неплатоспроможного банку. Вважає, що позивачем не зазначено чим були порушені його права.
ТОВ "Агат" у відзиві на касаційну скаргу вказує на те, що між сторонами виникли правовідносини саме за договором купівлі-продажу права вимоги, до яких застосовується положення про відступлення права вимоги (цесії). Вважає, що господарськими судами були прийняті рішення відповідно до вимог законодавства України, з повним та всебічним з`ясування всіх обставин справи. Просить відмовити у задоволенні касаційної скарги АТ "Завод "Маяк".
26.07.2019 від ТОВ "Агат" до Верховного Суду надійшли доповнення до відзиву на касаційну скаргу АТ "Завод "Маяк". Оскільки такі доповнення до відзиву було подано поза межами строку, встановленого Верховним Судом в ухвалі від 26.06.2019 для подання відзиву, то вони не беруться судом до уваги.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, 27.08.2014 між ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" (банк) і ПАТ "Завод "Маяк" (наразі - АТ "Завод "Маяк", позичальник) було укладено кредитний договір № ККРОD. 137671.021, за умовами якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпечення та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 2 800 000 доларів США (кредит) на умовах, визначених цим договором. Кредит надається позичальнику на такі цілі: рефінансування заборгованості за кредитним договором № ККРОD.137671.005 від 30.07.2013. Вид кредиту - поновлювана кредитна лінія.
21.12.2015 правлінням Національного банку України було винесено постанову № 914 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку".
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 234 від 22.12.2015 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 5039 про затвердження умов продажу активів ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку". Зокрема, було затверджено порядок оплати, місце, строки, початкову ціну реалізації права вимоги за кредитним договором № ККРОD. 137671.021 від 27.08.2014 відповідно до вимог законодавства та нормативних документів Фонду.
Суб`єктом оціночної діяльності ПП "Центр незалежної оцінки та експертизи" 01.04.2016 здійснено оцінку активу банку - право вимоги за кредитним договором № KKPOD. 137671.021 від 27.08.2014 та договорами забезпечення. Оцінено вартість активу в сумі 39 670 591, 34 грн.
Судами встановлено, що початкова ціна активу на перших торгах становила 66 000 000,00 грн. Згідно з рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 від 02.03.2017, № 3125 від 24.07.2017, № 3244 від 31.07.2017 відповідач-1 неодноразово виносив на відкриті торги (аукціон) актив щодо відступлення права вимоги за кредитним договором № ККРОD. 137671.021 від 27.08.2014.
Товарною біржею "Електронні торгові системи" на веб-сайті https://prozorro.sale були проведені електронні торги з продажу прав вимоги за кредитним договором (номер лоту FЗ7G4099), за результатами яких складено протокол № UА-ЕА- 2018-01-03-000040-с від 17.01.2018, з якого вбачається, що участь в аукціоні приймали два учасника - ТОВ "Агат" і ТОВ "Аль Вкраїна Агро". Переможцем аукціону визнано ТОВ "Агат".
За результатами вказаних торгів, 14.02.2018 між ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" (банк) і ТОВ "Агат" (новий кредитор) було укладено договір № 106 про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги, за яким банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах визначених цим договором, права вимоги банку до позичальника (ПАТ "Завод "Маяк" (наразі - АТ "Завод "Маяк") та поручителів, зазначених в додатку № 1 до цього договору, за кредитним договором, договором поруки та договорами застави з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них згідно з реєстром у додатку № 1 до даного договору (основні договори). Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти в сумі та порядку, визначених цим договором.
ПАТ "Всеукраїнський Банк Розвитку" (відповідач-1) передав, а ТОВ "Агат" (відповідач-4) прийняв кредитний договір № ККРОD. 137671.021 від 27.08.2014, що підтверджується актом приймання-передачі документів від 14.02.2018.
Процедура проведення аукціону з продажу майна банку, що ліквідується, складається з чотирьох етапів її організації: попередня підготовка проведення аукціону (інвентаризація та оцінка майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку, затвердження способу, порядку, складу та умов відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси); підготовка до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону); проведення аукціону та оформлення його результатів.
Оскільки порушення порядку організації будь-якого з етапів аукціону з продажу майна банку, що ліквідується, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому, вирішуючи спір щодо визнання недійними результатів такого аукціону, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з етапів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 922/2784/17).
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, урегульовано Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку укладення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл. Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб`єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом. Для проведення оцінки майна Фонд має право залучати суб`єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку. Інвентаризація майна банку та формування ліквідаційної маси мають бути завершені у строк до шести місяців з дня прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії. Результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
За ст. 51 цього Закону після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.
24.03.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 388, яким затверджено Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються (Положення № 388), яким визначено порядок організації продажу активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, крім майна, визначеного у ч. 30 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів/пулів активів (майна).