Постанова
Іменем України
10 липня 2019 року
м. Київ
справа № 522/3429/17
провадження № 61-28015св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - | Ступак О. В. (суддя-доповідач) | |
суддів: | Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., | Олійник А. С., Яремка В. В., |
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Прокуратура Одеської області, Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Прокуратури Одеської області на рішення Апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Кононенко Н. А., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області Одеської області про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірної бездіяльності посадових осіб Прокуратури Одеської області.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що у результаті неправомірної бездіяльності посадових осіб Прокуратури Одеської області, які полягають у невнесенні відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та непроведенні досудового розслідування на підставі її заяви про вчинення злочину від 14 липня 2016 року вона вимушена звертатися до суду за захистом своїх прав та витрачати свій час і кошти, у зв`язку з чим їй завдана моральна шкода, яка полягає у її моральних стражданнях, пов`язаних із порушенням її права на своєчасний і повний розгляд її заяви та на проведення досудового розслідування, унаслідок чого вона вимушена витрачати свій час та докладати додаткових зусиль для поновлення та реалізації своїх порушених прав у порядку, встановленому кримінально-процесуальним судочинством. Також їй завдана майнова шкода, що полягає у понесених нею транспортних витратах, пов`язаних із її прибуттям до прокуратури для подачі заяви та з її явкою до суду для подачі скарги і прийняття участі у судовому розгляді скарги, у загальному розмірі 103,00 грн.
Із урахуванням наведеного, позивач просила стягнути із відповідачів на свою користь 103,00 грн на відшкодування майнової шкоди, 50 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а також понесені нею транспортні витрати, пов`язані з її явкою у судове засідання у цій справі.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що сам факт неприйняття прокуратурою процесуального рішення не може свідчити про завдання особі шкоди та про наявність підстав для її відшкодування, оскільки для наявності зобов`язання з відшкодування шкоди у розумінні статей 1166, 1167, 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу прокуратури, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, які підлягають доказуванню на загальних підставах.
Вирішуючи вимоги позивача у частині стягнення з Прокуратури Одеської області майнової шкоди у розмірі 103,00 грн, суд першої інстанції виходив із того, що такі витрати не є майновою шкодою, а є витратами, пов`язаними з прибуттям позивача до Прокуратури Одеської області для подачі заяви про вчинення злочину і явкою позивача до суду, та, оскільки такі витрати понесені останньою у іншій справі, тому у цій справі, відповідно до вимог статті 88 ЦПК України 2004 року, стягненню не підлягають.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Прокуратури Одеської області на користь ОСОБА_1, шляхом безспірного списання Головним управлінням Державної казначейської служби в Одеській області з рахунків Прокуратури Одеської області 500,00 грн на відшкодування моральної шкоди та витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 156,39 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що протиправність бездіяльності відповідальних осіб Прокуратури Одеської області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, встановлена судовим рішенням. Внаслідок неправомірної бездіяльності відповідальних осіб Прокуратури Одеської області позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона змушена докладати додаткових зусиль для захисту своїх порушених прав, звертатися до суду і неодноразово приймати участь у судових засіданнях, проводити довгий час у транспорті загального користування для переїду до місця розгляду справ. Позивач понесла витрати саме із розглядом справи щодо визнання незаконною бездіяльність Прокуратури Одеської області, а тому понесені нею витрати підлягають відшкодуванню відповідно до статті 85 ЦПК України2004 року.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У вересні 2017 року Прокуратура Одеської області подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано жодного доказу заподіяння їй моральної шкоди, протиправності бездіяльності прокуратури та причинно-наслідкового зв`язку такої бездіяльності із заподіяною шкодою. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що протиправність поведінки та вина прокуратури встановлена ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2016 року, оскільки з мотивувальної частини цієї ухвали вбачається, що судом не встановлено вину слідчого чи прокурора.
У січні 2018 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу Прокуратури Одеської області, уяких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Прокуратури Одеської області підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, що 13 липня 2016 року ОСОБА_1 прибула до слідчого відділу Хмельницького відділу поліції в м. Одеса Головного управління національної поліції Одеської області для подачі заяви про вчинення злочину, але працівники чергової частини відмовилися реєструвати її заяву, при цьому, як вказувала ОСОБА_1, принижуючи її честь та гідність і погрожуючи їй фізичною розправою.
14 липня 2016 року ОСОБА_1 подала заяву до Прокуратури Одеської області про вчинення щодо неї злочину.
У встановлений законом строк Прокуратурою Одеської області не прийняте відповідне рішення за вказаною заявою, у зв`язку із чим ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Прокуратури Одеської області.
За наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2016 року у справі № 522/13291/16-к встановлено незаконною бездіяльність відповідальних осіб Прокуратури Одеської області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, а також зобов`язано відповідальних осіб Прокуратури Одеської області виконати вимоги статті 214 КПК України та внести до ЄРДР, які містяться у заяві ОСОБА_1 від 14 липня 2016 року.
На виконання вимог вказаної ухвали слідчого судді від 27 липня 2016 року та на підставі заяви ОСОБА_1 від 14 липня 2016 року про скоєння злочину, 03 серпня 2016 року Прокуратурою Одеської області внесено відомості до ЄРДР за № 42016160000000615 про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 365 Кримінального кодексу України за фактом перевищення службових повноважень співробітниками Хмельницького відділу поліції Малиновського відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області, які відмовлялися від реєстрації повідомлення ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення та застосовували щодо неї силу.
Нормативно-правове обґрунтування
Згідно з статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державної влади.