Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 686/8549/18
провадження № 61-3839 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2018 року, ухвалене у складі судді Приступи Д. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном.
На обгрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 15 листопада
2002 року вона є власником земельної ділянки розміром 0,0372 га, розташованої по АДРЕСА_1 . На цій земельній ділянці знаходиться самочинне будівництво (житловий будинок), правовстановлюючі документи на який не оформлено. У січні 2007 року відповідач виявив бажання створити з позивачкою сім`ю, а тому вселився у вказаний житловий будинок. Будь-яких усних або письмових домовленостей з відповідачем щодо володіння чи користування її земельною ділянкою сторони не укладали. З весни 2007 року між ними припинені відносини, після чого відповідач почав застосовувати до неї фізичне насильство, у зв`язку з чим вона неодноразово зверталася до правоохоронних органів.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від
08 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 01 квітня 2013 року, позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні ОСОБА_1 належною їй земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та зобов`язано ОСОБА_2 демонтувати вольєр для собак, привівши вказану земельну ділянку у попередній стан.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від
18 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2013 року, позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні земельною ділянкою по
АДРЕСА_1 та зобов`язано ОСОБА_2 видалити належних йому чотирьох мисливських собак з земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Таким чином, зазначеними судовими рішеннями встановлено факт незаконного перебування відповідача на її земельній ділянці.
Посилаючись на те, що відповідач продовжує створювати їй перешкоди у користуванні земельною ділянкою, зокрема, без її дозволу розміщує різне майно, чим позбавляє її можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, просила усунути перешкоди у володінні та користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1, шляхом заборони відповідачу заходити та перебувати на зазначеній земельній ділянці.
Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від
16 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2019 року, у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту її порушеного права, що не відповідає вимогам статті 16 ЦК України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , в якій заявник просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 січня 2019 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про обрання нею неналежного способу захисту порушеного права, хоча статтею 152 Земельного Кодексу України (далі ЗК України) і не передбачено такого способу захисту порушеного права власника земельної ділянки, як заборона входити та перебувати на земельній ділянці, вона не заперечувала проти застосування судом іншого способу захисту порушеного права, який не суперечить закону, але у порушення вимог частини другої статті 5 ЦПК України зазначене було судами проігноровано. Також не було враховано, що у відповідача відсутнє будь-яке речове право на користування чужим майном, визначеного статтею 395 ЦК України, а відтак його перебування на земельній ділянці, порушує її право власності на земельну ділянку гарантоване законом.
Узагальнені доводи заперечення (відзиву) на касаційну скаргу
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення ОСОБА_2 на касаційну скаргу, мотивовані тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 08 квітня
2019 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлені судами фактичні обставини справи