Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 569/5558/15ц
провадження № 61-17221св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк"
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2015 року у складі судді Кухарця В. М. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Гордійчука С. О., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на належну співвідповідачам ОСОБА_1 і ОСОБА_2, як спадкоємцям ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, трикімнатну квартиру загальною площею 62,4 кв. м, житловою площею 37,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", для задоволення грошових вимог ПАТ "Універсал Банк" за укладеним між банком та позичальником ОСОБА_3 кредитним договором № 07-27-КФ-2006 від 03 березня 2006 року, на загальну суму 13 383,63 доларів США.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 12 квітня 2017 року, позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", для задоволення грошових вимог ПАТ "Універсал Банк" за кредитним договором № 07-27-КФ-2006 від 03 березня 2006 року, на загальну суму 13 383,63 доларів США. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, що застосовується до спірних правовідносин, положення статті 17 вказаного Закону містять виключний перелік підстав припинення іпотеки, цією статтею не передбачено такої підстави припинення іпотеки, як смерть іпотекодавця. Підстав для застосування положень статті 1281 ЦК України немає. Строк, в межах якого іпотекодержатель може звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлюється загальними положеннями про позовну давність (глава 19 ЦК України).
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись нанеправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутності представника відповідача, а суд апеляційної інстанції -без належного повідомлення відповідачів; суди неправильно застосували норми Закону України "Про іпотеку", норми статей 1281, 1282 ЦК України, не звернули уваги, що позивач втратив можливість стягнення коштів за основним зобов`язанням - кредитним договором, а відповідно сплив строк вимоги для звернення стягнення за договором іпотеки, банк є неналежним позивачем з огляду на те, що 14 березня 2017 року відступив право за кредитним договором на виконання умов договору відступлення права вимоги ТОВ "ФК" Кредит-Капітал".
Крім того, заявник вказував, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах за ціною, не нижчою за визначену в процесі виконавчого провадження згідно із Законом України "Про виконавче провадження", суд не зазначив початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначеної відповідно до частини шостої статті 38 Закону України "Про іпотеку", що суперечить вимога статей 39 та 43 цього Закону.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2017 року справу призначено до розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За нормою статті 213 ЦПК України 2004 року рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України 2004 року).
Зазначеним вимогам оскаржуване рішення апеляційного суду у повній мірі не відповідає.
Судами встановлено, що 03 березня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (далі - ВАТ "Банк Універсальний"), правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 07-27-КФ-2006, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 60 000 доларів США, зі сплатою 14 % річних за користування кредитом, з кінцевою датою погашення кредиту 02 березня 2016 року, а також зі сплатою у разі порушення грошового зобов`язання комісії, неустойки та інших платежів, встановлених договором.
Того ж дня, на забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, а також будь-яких додаткових договорів до нього, між іпотекодержателем - ВАТ "Банк Універсальний", позичальником ОСОБА_3, іпотекодавцями - майновими поручителями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № 07-27-ІФ-2006-1, згідно з пунктом 1.2 якого предметом іпотеки є трикімнатна квартира АДРЕСА_2 та належить на праві приватної спільної часткової власності позичальнику ОСОБА_3 і майновим поручителям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог статей 526, 530, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлені строки та припиняється виконанням, проведеним належним чином.
ОСОБА_3 належним чином не виконував зобов`язання за кредитним договором, а тому за розрахунком банку у нього станом на 20 березня 2015 року виникла заборгованість на загальну суму 13 383,63 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 20 березня 2015 року становила 313 097,16 грн.
Згідно з частинами першою та третьою статті 33, частиною першою статті 39 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основними зобов`язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданого відділом РАЦС реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 12 листопада 2013 року.
З наявних в матеріалах справи копій документів зі спадкової справи, договору про поділ спадкового майна від 23 травня 2014 року і копії свідоцтва про право на спадщину за законом судами встановлено, що ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого сина ОСОБА_4, належну йому на момент смерті 1/4 частку квартири АДРЕСА_3 , після чого стала власником 3/4 часток вказаної квартири. Інший іпотекодавець ОСОБА_2 є власником 1/4 частки вищевказаної квартири.
У грудні 2014 року ПАТ "Універсал Банк" звернулось через органи нотаріату до спадкоємців ОСОБА_3 з письмовою майновою вимогою погасити існуючу заборгованість або передати у власність банку, як іпотекодержателю, нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором № 07-27-ІФ-2006-1 від 03 березня 2006 року, яке було передане в натурі спадкоємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Також рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 30 вересня 2015 року, відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради, про солідарне стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором та договором іпотеки.
Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що позивач ПАТ "Універсал Банк", пред`явивши позовні вимоги до відповідачів, пропустив строк, передбачений статтею 1281 ЦК України (тут і далі у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних віносин), протягом якого він мав звернутись із своїми вимогами до спадкоємців позичальника ОСОБА_3 щодо повернення непогашеної частини кредиту, в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
За змістом статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.