Постанова
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 753/9946/16-ц
провадження № 61-28779св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року у складі судді Коренюк А. М. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва
від 18 травня 2017 року у складі колегії суддів: Немировської О. В., Соколової В. В., Чобіток А. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, відповідач із 10 лютого 2013 року є користувачем web-інтерфейсу LIQPAY, правовідносини з використання якого врегульовані Угодою користувача, розміщеною на сайті https:www.LiqPAY.com/ (далі - Угода користувача).
При проведенні в березні-травні 2014 року у web-інтерфейсі LIQPAY операцій відповідач безпідставно набув грошові кошти в сумі 32 540,00 грн внаслідок того, що поповнивши рахунок LIQPAY на суму 41 450, 00 грн, ініціював та отримав виконання від банка операції з перерахування на власні рахунки і рахунки третіх осіб коштів у загальній сумі 74 080,00 грн.
Вказані операції стали можливими у зв`язку з заміною старого інтерфейсу, у якому списання коштів відображалося через 1-2 години після здійснення платежу, на новий із доповненням його функціонального наповнення та зміною технології обробки платежів, завдяки якому суми платежів списувалися негайно.
При цьому деякий час для перегляду архівних операцій користувачам нового інтерфейсу залишалася доступною стара версія інтерфейсу.
Тобто через архів операцій старого web-інтерфейсу LIQPAY відповідач мав можливість ініціювати здійснення переказу саме в старому web-інтерфейсі LIQPAY.
Посилаючись на наведене, банк просив стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 32 540,00 грн та відсотки за їх користування за період
із 05 травня 2014 року до 28 липня 2015 року в розмірі 11 641,20 грн.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року узадоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та безпідставності.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2017 року апеляційну скаргу
ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі публічного договору приєднання - Угоди користувача LIQPAY, тобто, є зобов`язальними, а тому до них не можуть бути застосовані норми статті 1212 ЦК України.
Крім того, апеляційним судом зазначено, що відповідно до пункту 3.7.1 Угоди банк мав право призупиняти роботу програмних і/або апаратних засобів, які забезпечують функціонування web-інтерфейсу LIQPAY, відтак, при допущенні відповідачем зловживання у користуванні послугами банку щодо перерахування коштів, позивач мав право самостійно зупинити роботу інтерфейсу з обслуговування відповідача.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників
У червні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційної скаргою назаочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 травня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вказує на те, що суди, відмовляючи у задоволенні позову, безпідставно не врахували тієї обставини, що ОСОБА_1 за допомогою web-інтерфейсу LIQPAY здійснив перекази, не забезпечені залишком коштів на його рахунку, в сумі 32 540,00 грн, які були врегульовані Угодою користувача даної послуги, тому вказані безпідставно набуті гроші повинні бути повернуті на підставі статті 1212 ЦК України.
Крім того, зазначає, що апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, оскільки залишаючи без змін заочне рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з інших мотивів відмови у задоволенні позову, а тому мав скасувати рішення районного суду або змінити його.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року провадження № 61-28779ск18 призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам законодавства щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що ПАТ КБ "Приватбанк" у порядку, передбаченому статтею
634 ЦК України, за угодою користувача запропонував необмеженому колу фізичних осіб можливість отримання послуг з переказу грошових коштів за допомогою
web-інтерфейсу LIQPAY, правовідносини з використання якого врегульовані Угодою користувача.
10 лютого 2013 року ОСОБА_1 приєднався до Угоди користувача шляхом реєстрації у web-інтерфейсі LIQPAY.
Згідно із пунктом 3.3 Угоди користувача зобов`язання банку в рамках угоди обмежуються прийманням грошових коштів у клієнтів і передачею грошових коштів особам, яким вони призначені.
Відповідно до розділу 3 Угоди користувача банк виконує доручення клієнта, які містяться в дистанційному розпорядженні, відправленому банку.
Пунктом 3.5 Угоди користувача передбачено, що контрагент, на чию адресу клієнт ініціює переказ, вказується клієнтом в дистанційному розпорядженні. Зобов`язання банку по переказу грошових коштів на користь контрагента вважається виконаним з моменту виконання вказаного розпорядження.
Згідно з пунктом 1.4 цієї Угоди користувача, вона вступає в силу з моменту реєстрації клієнта в web-інтерфейсі LIQPAY. Відповідно до розділу 3 Угоди банк виконує доручення клієнта, які містяться в дистанційному розпорядженні, відправленому банку.
Пунктом 3.2.2 Угоди користувача визначено, що авторизація на сайті www.LIQPAY.com для клієнтів проходить виключно за допомогою одноразового пароля OTP. У якості логіна для авторизації використовується номер телефону клієнта у міжнародному форматі, у якості пароля використовується восьмизначний динамічний пароль, який приходить у SMS на зареєстрований номер телефону клієнта.