Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 310/46/16-ц
провадження № 61-25350св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма "Росія",
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма "Щедрий лан",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Щедрий лан" на рішення апеляційного суду Запорізької області від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Трофимової Д. А.,
Крилової О. В., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма "Росія" (далі - ПСП агрофірма "Росія"), товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Щедрий лан" (далі - ТОВ агрофірма "Щедрий лан") про визнання договору оренди недійсним, витребування майна, який у подальшому уточнила.
В обґрунтування позову посилалася на те, що вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 16 жовтня 2015 року після смерті своєї матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається із земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 7,4820 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 .
З 2008 року вказаною земельною ділянкою користується ПСП агрофірма "Росія" на підставі договору оренди землі від 31 березня 2008 року.
Вказаний договір оренди землі, який був укладений за життя матері, остання не підписувала, договір був підписаний особисто позивачем, хоча мати у встановленому законом порядку не уповноважувала ОСОБА_1 вчиняти дії по розпорядженню земельною ділянкою.
Після смерті матері, до 2012 року ПСП агрофірма "Росія" здійснювало користування земельною ділянкою відповідно до умов договору оренди.
У 2012 році ПСП агрофірма "Росія" передало право користування вищевказаною земельною ділянкою ТОВ агрофірма "Щедрий лан" на підставі договору суборенди землі від 14 березня 2012 року.
16 жовтня 2015 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом і наявність договору оренди землі від 31 березня 2008 року та договору суборенди землі від 14 березня 2012 року перешкоджає їй у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 на підставі статей 203, 215, 216, 237, 241 ЦК України, частини четвертої статті 8, статті 15 Закону України "Про оренду землі", просила суд: визнати недійсним договір оренди землі від 31 березня 2008 року, зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при державному комітеті України по земельним ресурсам" 30 липня 2009 року за № 940926500305; витребувати із незаконного володіння ТОВ агрофірма "Щедрий лан" на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 7,4820 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 16 травня 2017 рокув задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що підстави для визнання недійсним договору оренди, укладеного 31 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ПСП агрофірма "Росія", відсутні. Так, наслідки, передбачені цим договором, реально настали, ОСОБА_2 до своєї смерті отримувала орендну плату, та не заперечувала проти того, щоб відповідач орендував належну їй земельну ділянку. Суд зазначав, що вказаний правочин не суперечив волі сторін, законодавству України, інтересам держави та суспільства. Не має значення, що позивач підписала договір за відсутності нотаріально посвідченої довіреності від ОСОБА_3, це не дає підстав для визнання спадкоємцем недійсним договору, який був схвалений спадкодавцем за його життя. ОСОБА_1 не вказала, яким чином і ким саме були порушені її права як власника земельної ділянки, яку вона отримала у спадщину, та у який спосіб це порушення відбулося, не довела, чому володіння ТОВ агрофірма "Щедрий лан" спірною земельною ділянкою є незаконним при наявності договору суборенди між ТОВ агрофірма "Щедрий лан" та ПСП агрофірма "Росія".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 03 жовтня 2017 року Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 травня
2017 року скасовано й ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 31 березня
2008 року, зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при державному комітеті України по земельним ресурсам" 30 липня 2009 року за № 940926500305. Витребувано з володіння ТОВ агрофірма "Щедрий лан" на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 7,4820 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 . Вирішено питання щодо судових витрат.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позову, дійшов висновку, що ОСОБА_1, підписуючи договір оренди землі від імені матері, не мала на це повноважень, а тому такий договір є недійсним, а земельна ділянка на підставі положень статті 216 ЦК України підлягає поверненню позивачу.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у жовтні 2017 року, ТОВ агрофірма "Щедрий лан", посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення апеляційного суду Запорізької області від 03 жовтня 2017 року скасувати й залишити в силі рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 травня 2017 року.
Мотивуючи касаційну скаргу заявник вказує що ОСОБА_2 за життя своїми діями висловила згоду з укладеним договором оренди, а позивач не довела яким саме чином порушено її права укладенням договорів оренди та суборенди земельної ділянки, яку вона отримала у спадщину.
Узагальнені доводи заперечення на касаційну скаргу
У грудні 2017 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу ТОВ агрофірма "Щедрий лан" на рішення апеляційного суду Запорізької області
від 03 жовтня 2017 року, в якому заявник, вважаючи рішення апеляційного суду законним і обґрунтованим, просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, оскільки таким рішенням поновлено її порушені права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу
№ 310/46/16-ц з Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
14 травня 2018 року справу № 310/46/16-ц передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2019 року справу № 310/46/16-ц призначено судді-доповідачеві ОСОБА_4 .
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що відповідно до державного акта про право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 7,482 га в межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.