Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 642/6906/16-ц
провадження № 61-26229св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ліснича І. А.,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду міста Харкова від 23 лютого 2017 року у складі судді Пашнєва В. Г., ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 травня 2017 року у складі колегії суддів: Кружиліної О. А., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
01 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Лісничої І. А. щодо розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 31 жовтня 2016 року.
Скарга мотивована тим, що 09 липня 2015 року Головним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС ХМУЮ) Тимошенко А. С. відкрито виконавче провадження ВП №48077945 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів за виконавчим листом №2-1866/10, виданим 23 квітня 2010 року Ленінським районним судом м. Харкова у розмірі 400 грн щомісячно.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам від 19 лютого 2016 року заборгованість по сплаті аліментів становить 13 200 грн.
13 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Ленінський ВДВС м. Харкова ГТУЮу Харківській області) із заявою про складання нового розрахунку заборгованості, у якому просив врахувати сплату ним аліментів у період з 01 липня 2012 року до 01 липня 2015 року на загальну суму 12 228 грн, додавши до заяви оригінали квитанцій.
31 жовтня 2016 року державним виконавцемЛенінського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Лісничою І. А. складено новий розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 31 жовтня 2016 року становить 13 200 грн. Сплата боржником аліментів у період з 01 липня 2012 року до 01 липня 2015 року на загальну суму 12 228 грн врахована не була.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_2 просив визнати неправомірними дії державного виконавця Ленінського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Лісничої І. А. щодо невключення до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 31 жовтня 2016 року сплату аліментів у загальній сумі 12 228 грн, здійснену ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 у період з 01 липня 2012 року до 01 липня 2015 року; визнати сплату аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 у розмірі 12 228 грн, здійснену у період з 01 липня 2012 року до 01 липня 2015 року; зобов`язати Ленінський ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області врахувати у виконавчому провадженні № 48077945 сплату аліментів ОСОБА_2 у розмірі 12 228 грн, здійснену у період з 01 липня 2012 року до 01 липня 2015 року.
Короткий зміст ухвал судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 23 лютого 2017 року скаргу задоволено частково.
Визнано неправомірними дії державного виконавця Ленінського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Лісничої І. А. щодо невключення до розрахунку заборгованості від 31 жовтня 2016 року сплати аліментів у загальній сумі 12 228 грн, здійснену ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 у період з 01 липня 2012 року до 01 липня 2015 року.
У задоволенні інших вимог скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дії державного виконавця щодо невключення до розрахунку заборгованості по аліментам, сплачених ОСОБА_2 на користь стягувачки у період з 01 липня 2012 року до 01 липня 2015 року грошових сум, є неправомірними.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 травня 2017 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому зазначив, що ОСОБА_2 не мав технічної можливості вказувати призначення платежу, тому регулярні платежі ОСОБА_2, згідно з доданими квитанціями у зазначений період є аліментами.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задовольнянні скарги.
Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно взято до уваги квитанції Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про сплату в період з 01 липня 2012 року до 01 липня 2015 року ОСОБА_2 грошових коштів на рахунок стягувачки на загальну суму 12 228 грн в рахунок сплати аліментів, оскільки додані копії чеків про перерахунок коштів не містять відомостей про призначення платежу.
Тому, на думку заявника, розрахунок щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів від 31 жовтня 2016 року, складений державним виконавцем Ленінського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області з урахуванням Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій та є законним. При цьому представник заінтересованої особи посилається на наявність між сторонами спору щодо розміру заборгованості за аліментами, у зв`язку із чим, ОСОБА_2 безпідставно, на думку заявника, ініційовано інші судові справи, а тому, наявні підстави для закриття провадження у справі.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що платежі на загальну суму 12 228 грн боржник кожного місяця робив через термінали самообслуговування ПАТ КБ "ПриватБанк" та не мав технічної можливості вказати призначення платежу, оскільки була відсутня відповідна графа у терміналі, що підтверджується довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк" від 23 вересня 2015 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
07 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2010 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 400 грн щомісячно, починаючи з 03 березня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.
На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 отримала виконавчий лист №2-1866/10, виданий 23 квітня 2010 року Ленінським райсудом м. Харкова.
Цей виконавчий лист пред`явлений до виконання ОСОБА_2 до Ленінського ВДВС ХМУЮ лише 09 липня 2015 року.
09 липня 2015 року по вказаному виконавчому листу головним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Тимошенко А. С. відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 аліментів за виконавчим листом №2-1866/10, виданим 23 квітня 2010 року Ленінським райсудом м. Харкова, на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2010 року.
Відповідно до розрахунку Ленінського ВДВС ХМУЮ заборгованості від 19 лютого 2016 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 01 лютого 2016 року складає 13 200 грн.
13 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з заявою про складання нового розрахунку заборгованості, у якому просив врахувати сплату ним аліментів у період з 01 липня 2012 року до 01 липня 2015 року на загальну суму 12 228 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості Ленінського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 31 жовтня 2016 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів станом на 31 жовтня 2016 року складає 13 200 грн.
Згідно з квитанціями ПАТ КБ "ПриватБанк" у період з 01 липня 2012 року до 01 липня 2015 року ОСОБА_1 переказував грошові кошти ОСОБА_2 на загальну суму 12 228 грн.
Відповідно до листа ПАТ КБ "ПриватБанк" від 23 вересня 2015 року, до 15 травня 2015 року у терміналах самообслуговування ПАТ КБ "ПриватБанк" поля "призначення платежу" не існувало, всі поповнення банківських карток позначалися як "поповнення картки в терміналі самообслуговування".