Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 756/11942/15-ц
провадження № 61-13232св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Лесько А. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2018 року у складі суддів: Кравець В. А., Махлай Л. Д., Мазурик О. Ф.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - ПАТ Універсал Банк") про визнання договору недійсним.
Позов мотивовано тим, що 07 жовтня 2013 року Деснянським районним судом м. Києва було винесено рішення у справі за позовом ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Універсал Банк" про визнання кредитного договору недійсним. Зазначеним рішенням позовні вимоги за первісним позовом було задоволено у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову було відмовлено.
Позовні вимоги за первинним позовом ПАТ "Універсал Банк" ґрунтувались на неналежному виконанні ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 001-2900/756-0118 укладеним 14 вересня 2007 року, за умовами якого було встановлено розмір процентної ставки - 4,5 %, за користування кредитом у період з 14 вересня 2007 року по 10 вересня 2012 року; 9,95 % - за користування кредитом у період з 11 вересня 2012 року по 10 вересня 2037 року; 13,5 % за користування кредитом у період з 14 вересня 2007 року по 10 вересня 2012 року; 29,85 % за користування кредитом у період з 11 вересня 2012 року по 10 вересня 2037 року (підвищена процентна ставка при користуванні кредитним коштами понад встановлений строк). Також, згідно умов цього кредитного договору передбачалось, що у разі звільнення позичальника з основного місця роботи встановлюються нові процентні ставки: базова - 10,45 %, підвищена - 31,35 % річних.
Позовні вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом ґрунтувались на порушенні ПАТ "Універсал Банк" законодавства про захист прав споживачів та особливо зверталася увага суду на існуванні двох примірників кредитного договору з однаковими номером - № 001-2900/756-0118 та від однієї дати його укладення - 14 вересня 2007 року. При цьому ОСОБА_1 зазначав, що кредитний договір № 001-2900/756-0118 з датою укладання 14 вересня 2007 року, який фактично виконувався сторонами, суттєво відрізняється за умова погодженого сторонами зобов`язання в частині його виконання позичальником, а саме: відповідно до пункту 1.1 кредитного договору № 2, позичальник зобов`язувався прийняти, належним чином виконати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 4,5 % річних; пунктом 1.1.1 кредитного договору № 2, сторонами погоджено, що користування коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 13,5 %; кредитним договором № 2 не передбачено, що у разі звільнення позичальника з основного місця роботи встановлюються нові процентні ставки: базова - 10,45 % підвищена - 31,35 % річних.
Вказував, що на теперішній день існує та діє два кредитних договори, укладені однією датою 14 вересня 2007 року між тими самими сторонами, однак, зазначені кредитні договори істотно відрізняються умовами кредитування, вони скріплені відбитками печаток різних відділень відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - ВАТ "Універсал Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банку", при цьому стороною обох договорів з боку позичальника виступає Київська філія № 2 ВАТ "Універсал Банк" в особі директора Яковини С. В., а саме кредитний договір № 1 скріплено печаткою ВАТ "Банк Універсальний" № 1 з ідентифікаційним кодом: 21133352, a кредитний договір № 2 скріплено печаткою ВАТ "Банк Універсальний" Київської філії № 2 з ідентифікаційним кодом: 35145749.
Підписання обох правочинів, кредитного договору № 1 та кредитного договору № 2 мало місце, однак умови надання грошових коштів та передання майна в іпотеку було виконано лише за кредитним договором № 2. Дій з приводу виконання умов забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 1 сторонами виконано не було. Між сторонами кредитного договору № 2, на виконання пункту 2.1 та 3.1 кредитного договору було укладено договір іпотеки від 14 вересня 2007 року.
Спірний кредитний договір № 1 сторонами був підписаний, але фактично ніколи не виконувався та не міг виконуватись, через недотримання вимог договору та закону стосовно його укладання.
Посилаючись на викладені обставини просив визнати недійсним кредитний договір № 001-2900/756-0118 (на придбання майна) від 14 вересня 2007 року, укладений між ним та відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", предметом якого визначено розмір процентної ставки за користування кредитом, відповідно до пункту 1.1.1.1. - 4,5 % річних за користування кредитом у період з 14 вересня 2007 року по 10 вересня 2012 року включно; пункту 1.1.1.2. - 9,95 % річних за користування кредитом у період з 11 вересня 2012 року по 10 вересня 2037 року включно; пункту 1.1.2. - за користування коштами понад встановлений строк (або термін погашення); пункту 1.1.2.1. - 13,5 % річних в період з 14 вересня 2007 року по 10 вересня 2012 року включно; пункту 1.1.2.2. - 29,85 % річних у період з 11 вересня 2037 року включно; пункту 1.1.3 - у разі звільнення позичальника з основного місця роботи встановлюються нові процентні ставки за користування кредитом за цим договором, а саме: базова процентна ставка - у розмірі 10,45 % річних та підвищена процентна ставка - у розмірі 31,35 % річних.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним кредитний договір № 001-2900/756-0118 (на придбання майна) від 14 вересня 2007 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1, предметом якого визначено розмір процентної ставки за користування кредитом, відповідно до пункту 1.1.1.1. - 4,5 % річних за користування кредитом у період з 14 вересня 2007 року по 10 вересня 2012 року включно; пункту 1.1.1.2. - 9,95 % річних за користування кредитом у період з 11 вересня 2012 року по 10 вересня 2037 року включно; пункту 1.1.2. - за користування коштами понад встановлений строк (або термін погашення): пункту 1.1.2.1. - 13,5 % річних в період з 14 вересня 2007 року по 10 вересня 2012 року включно; пункту 1.1.2.2. - 29,85 % річних у період з 11 вересня 2037 року включно; пункту 1.1.3 - у разі звільнення позичальника з основного місця роботи встановлюються нові процентні ставки за користування кредитом за цим договором, а саме: базова процентна ставка - у розмірі 10,45 % річних та підвищена процентна ставка - у розмірі 31,35 % річних.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за кредитним договором № 001-2900/756-0118 (на придбання майна) від 14 вересня 2007 року не відбулося набуття тих прав та обов`язків, на що спрямовано правочин, зокрема, у кредитора не виникало зобов`язання надати кредит в силу невиконання сторонами пункту 2.1 даного договору, а саме не було укладено в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором відповідних договорів згідно пунктів 3.1, 3.2 договору, а у позичальника відповідно не виникло зобов`язання щодо повернення кредиту на умовах, визначених цим кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2018 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року, було задоволено позов ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 001-2900/756-0118 від 14 вересня 2007 року та відмовлено у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсним. Тобто зазначеним рішенням, що набрало законної сили та яке має преюдиційне значення, встановлено правомірність та дійсність оспорюваного в даній справі кредитного договору, відповідно до якого було стягнуто заборгованість. Судом було перевірено доводи позивача щодо недійсності кредитного договору та встановлено, що він відповідає вимогам закону.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що сам по собі факт підписання сторонами тексту кредитного договору без передання грошових коштів не породжує обов`язку позичальника повернути грошові кошти, оспорюваний кредитний договір не створює для сторін жодних юридичних наслідків та є неукладеним в розумінні частини першої статті 1046 ЦК України. Суд апеляційної інстанції не дослідив дійсних обставин справи, доказів, які містяться в матеріалах справи та дійшов помилкового висновку про те, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року має преюдиційне значення. Вказане судове рішення не містить досліджених та встановлених обставин відносно укладення кредитного договору № 2.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Суди установили, що 14 вересня 2007 року між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Банк Універсальний", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір (на придбання майна) № 001-2900/756-0118 та скріплено печаткою ВАТ "Банк Універсальний" № 1 з ідентифікаційним кодом: 21133352.
На умовах зазначеного договору сторонами узгоджено надання кредиту на суму 120 011 швейцарських франків, за умовами якого було встановлено розмір процентної ставки 4,5 %, за користування кредитом у період з 14 вересня 2007 року по 10 вересня 2012 року; 9,95 % - за користування кредитом у період з 11 вересня 2012 року по 10 вересня 2037 року; 13,5 % за користування кредитом у період з 14 вересня 2007 року по 10 вересня 2012 року; 29,85 % за користування кредитом у період з 11 вересня 2012 року по 10 вересня 2037 року (підвищена процентна ставка при користуванні кредитним коштами понад встановлений строк). Також, згідно умов цього кредитного договору передбачалось, що у разі звільнення позичальника з основного місця роботи встановлюються нові процентні ставки: базова - 10,45 %, підвищена - 31,35 % річних.