Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 333/2747/17
провадження № 61-8797св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,
Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3,
третя особа - ОСОБА_4,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги - ОСОБА_5, яка діє, як законний представник (мати), в інтересах малолітнього ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2019 року у складі судді Гончар М. С.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, виселення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 06 грудня
2017 року позовні вимоги задоволено.
Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні належної йому 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .
Визнано ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1 .
Висилено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Не погоджуючись з рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 06 грудня 2017 року, ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_3, залишено без задоволення.
Рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 06 грудня
2017 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 06 грудня 2017 року, ОСОБА_5, яка діє як законний представник малолітнього ОСОБА_3, оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка діє, як законний представник (мати), в інтересах малолітнього ОСОБА_3, на рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 06 грудня
2017 року відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що є рішення суду за результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2, який діяв у своїх інтересах та в інтересах малолітнього
ОСОБА_3 . Тому відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
25 квітня 2019 року ОСОБА_5 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 02 квітня 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що відповідно до правил
СК України, ОСОБА_5 є законним представником малолітньої дитини - ОСОБА_3 і вправі особисто захищати право її малолітнього сина, шляхом оскарження незаконних судових рішень у справі незалежно від того, що інший законний представник (батько дитини) їх вже оскаржував в апеляційному порядку.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Комунарського районного суду міста Запоріжжя.
20 червня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
27 червня 2019 року матеріали цивільної справи передано судді-доповідачу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.