Постанова
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 496/1926/16-ц
провадження № 61-16203св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8,
третя особа - служба у справах дітей Біляївської районної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області
від 24 жовтня 2016 року у складі судді Галич О. П. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2017 року у складі колегії суддів: Кравця Ю. І., Журавльова О. Г., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8, третя особа - служба у справах дітей Біляївської районної державної адміністрації, про визнання дій щодо реєстрації у предметі іпотеки третіх осіб неправомірними, анулювання реєстрації та виселення неправомірно зареєстрованих осіб.
Позовна заява мотивована тим, що між банком та ОСОБА_1 17 квітня
2008 року укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 145 000,00 грн строком до 17 квітня 2023 року. На забезпечення виконання зобов`язання за вказаним договором між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 17 квітня 2008 року укладений договір іпотеки, згідно з пунктом 7 якого ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок загальною площею 49,90 кв. м, житловою - 30,70 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, яке належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про право власності.
Оскільки ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання за кредитним договором, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права, та рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27 грудня 2011 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17 квітня 2008 року
№ ODB0G40000007002 у розмірі 289 160,73 грн звернуто стягнення на будинок та земельну ділянку та земельну ділянку загальною площею 49,90 кв. м. Виселено із будинку за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 . На цей час рішення суду не виконане.
Крім того, ПАТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що ОСОБА_2 на порушення пунктів 4.2, 4.3 договору іпотеки зареєстрував у спірному житловому будинку ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
З огляду на викладене позивач вважав, що відповідач та всі інші мешканці, які зареєстровані у житловому приміщенні, що є предметом іпотеки, з порушенням вимог законодавства, підлягають виселенню зі зняттям з реєстраційного обліку.
Посилаючись на вказані обставини, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило визнати дії ОСОБА_2 щодо реєстрації у предметі іпотеки ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 неправомірними та вчиненими з порушенням умов законодавства; виселити неправомірно зареєстрованих зазначених осіб, які зареєстровані та проживають у будинку (предмет іпотеки), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку в органах МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного житлового будинку.
Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 24 жовтня
2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що реєстрація членів сім`ї ОСОБА_2 у житловому приміщенні не є порушенням пунктів 4.2, 4.3 договору, оскільки вселення до власника житла членів сім`ї та неповнолітніх дітей не є передачею предмета іпотеки в оренду (майновий найм), у лізинг, наступну іпотеку, у спільну діяльність або у позичку, а також не є здійсненням до видачі заставної відчуження майна або інше ним розпорядження без письмової згоди іпотекодержателя. Крім того, здійснення реєстрації неповнолітніх дітей у житловому приміщенні, є обов`язком відповідача, невиконання якого тягне відповідальність встановлену законом. Також не підлягають задоволенню позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" у частині виселення відповідачів зі зняттям з реєстраційного обліку, оскільки в іпотеку передано житловий будинок, який не був придбаний за рахунок отриманих кредитних коштів.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено. Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2016 року залишено без змін.
Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 25 січня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позову з підстав недоведеності суд не звернув уваги на те, що в силу вимог статті 60 ЦПК України
2004 року саме на відповідача покладено обов`язок доведення того факту, що він не порушував умов кредитного та іпотечного договорів. Крім того, іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмета іпотеки, тому така реєстрація є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк".
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У квітні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано вказану цивільну справу до Верховного Суду.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 17 квітня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та
ОСОБА_2 укладений іпотечний договір, пунктом 1.1 якого встановлено, що на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_2 надав в іпотеку нерухомість, а саме житловий будинок із надвірними спорудами під АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 0,136 га, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 . Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі: житловий будинок належить на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 29 лютого 2008 року Виконавчим комітетом Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області на підставі рішення Виконавчого комітету Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області від 28 лютого 2008 року за № 14 та зареєстрованого у Комунальному підприємстві "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" у м. Біляївка 09 березня 2008 року, реєстраційний номер 22421305, номер запису 89 у книзі 84-ж-90; земельна ділянка є власністю іпотекодавця на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 02 серпня 2006 року Майорівською сільською радою Біляївського району Одеської області, та зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного керування землею, договорів оренди землі за № 01.06.516.00042.
Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 договору іпотеки визначений обов`язок іпотекодавця не передавати майно в оренду (майновий найм), у лізинг, у спільну діяльність або у безоплатне користування, не здійснювати його відчуження або інше розпорядження без письмової згоди іпотекодержателя.