Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 628/1031/14-ц
провадження № 61-13448св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Технології експлуатація сервіс транспорту", ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 12 січня 2015 року у складі судді Волчек О. О. та рішення Апеляційного суду Харківської області від 07 квітня 2015 року у складі колегії суддів: Ульянової І. Г., Колтунової А. І., Костенко Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Технології експлуатація сервіс транспорту" (далі -
ТОВ "ВФ "ТЕСТ"), ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 18 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк") та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 74/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 210 000 грн із зобов`язанням щомісячно погашати кредит, сплачувати проценти, неустойку та інші платежі у сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту.
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1, між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "ВФ "ТЕСТ", ОСОБА_2 укладені окремі договори поруки від 18 липня 2008 року № 31/2008, від 29 квітня 2009 року № 03/2009, згідно з якими поручителі зобов`язались відповідати перед банком у разі неналежного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань за кредитним договором № 74/2008.
17 грудня 2012 року між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого товариство набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором кредиту від 18 липня 2008 року № 74/2008, позичальником за яким є ОСОБА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 28 лютого 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 386 747, 34 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 198 368, 86 грн, заборгованості за відсотками - 148 420, 11 грн, пені - 39 708, 37 грн, штрафу - 250 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ "Кредитні ініціативи" просило стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 386 747, 34 грн.
Рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 12 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що позивачем не надано всіх доказів правонаступництва від первісного кредитора стосовно права вимоги за кредитним договором, крім того банк не повідомив ОСОБА_1 про заміну кредитора в зобов`язанні, що є підставою для відмови у позові.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 квітня 2015 року рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 12 січня 2015 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1, ТОВ "ВФ "ТЕСТ", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено з інших підстав.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив із того, що дійсність договору відступлення права вимоги відповідачами не оспорюється, тобто зазначений договір є чинним, а наявні у позивача документи (кредитний договір, договір поруки та реєстр позичальників) свідчать про те, що до ТОВ "Кредитні ініціативи" перейшли всі права вимоги замість первісного кредитора ПАТ "Промінвестбанк" за зазначеним кредитним договором. Неповідомлення банком ОСОБА_1 про заміну кредитора в зобов`язанні не є підставою для невиконання ним зобов`язань за кредитним договором.
Відмовляючи у задоволенні позову з інших підстав, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що банк скористався правом на дострокове повернення кредиту, звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2011 року, яке набрало законної сили 29 липня 2011 року, позов ПАТ "Промінвестбанк" задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку 280 684,31 грн заборгованості за кредитним договором. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, надає кредитору право на вимогу щодо відповідальності відповідачів, у зв`язку з простроченням ними грошового зобов`язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), однак з такою вимогою позивач до суду не звертався, що є підставою для відмови у задоволенні позову. В частині вирішення вимог щодо солідарного стягнення заборгованості з ТОВ "ВФ "ТЕСТ", суд апеляційної інстанції зазначив, що товариство звернулось до суду поза межами встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку, що є підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог до зазначеного поручителя.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У вересні 2016 року ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що кредитний договір від 18 липня 2008 року продовжує свою дію, а заборгованість за ним не погашена. Наявність раніше ухваленого рішення про стягнення заборгованості не припиняє дію договору і не звільняє позичальника від сплати взятих на себе грошових зобов`язань.
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2017 року справу призначено до розгляду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За нормою статті 213 ЦПК України 2004 року рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України 2004 року).
Зазначеним вимогам оскаржуване рішення апеляційного суду у повній мірі не відповідає.
Судами встановлено, що 18 липня 2008 року між ПАТ "Промінвестбанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 210 000 грн зі сплатою 20 % річних строком до 17 липня 2013 року на придбання автобуса "ЧАЗ-А074".
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1, між ПАТ "Промінвестбанк" та ТОВ "ВФ "ТЕСТ", ОСОБА_2 укладені окремі договори поруки від 18 липня 2008 року № 31/2008, від 29 квітня 2009 року № 03/2009, згідно з якими поручителі зобов`язались відповідати перед банком у разі неналежного виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань за кредитним договором № 74/2008.
17 грудня 2012 року між ПАТ "Промінвестбанк" і ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого товариство набуло право вимоги за кредитним договором від 18 липня 2008 року № 74/2008.
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 28 лютого 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 386 747, 34 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову з інших підстав, апеляційний суд виходив із того, що позивач хоча і є правонаступником первісного кредитора, проте наявність судового рішення про дострокове стягнення боргу за кредитним договором, яке не виконане боржником, унеможливлює повторне стягнення суми заборгованості новим кредитором, яким є ТОВ "Кредитні ініціативи", а щодо вимог до поручителя ТОВ "ВФ "ТЕСТ", то після спливу шестимісячного строку порука є припиненою, що є підставою для відмови у стягненні заборгованості.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із положеннями статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.