Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 314/5020/16-ц
провадження № 61-20020св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.
учасники справи:
позивач - Заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2016 року у складі судді Капітонова Є. М. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 01 березня 2017 року у складі колегії суддів: Трофимової Д. А., Крилової О. В., Дзярука М. П.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року Заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на земельну ділянку та витребування її із чужого незаконного володіння.
Позов обґрунтовано тим, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 квітня 2013 року скасовано рішення Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 28 серпня 2004 року № 16 "Про передачу земельних ділянок у власність". Скасовано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 (кадастровий номер НОМЕР_2 ), виданий на ім`я ОСОБА_3 .
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 червня 2013 року визнано недійсним рішення Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 16 від 28 квітня 2004 року "Про передачу земельної ділянки площею 1,75 га для ведення особистого селянського господарства із земель села Нагірне Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області". Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданий на ім`я ОСОБА_4 на підставі рішення сесії Михайлівської сільської ради № 16 від 28 квітня 2004 року.
Незважаючи на вищевказані рішення суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договори купівлі-продажу зазначених земельних ділянок з ОСОБА_2 .
Після придбання вказаних земельних ділянок (кадастрові номери НОМЕР_2 та НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 об`єднав їх в одну земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер НОМЕР_5 . Об`єднавши земельні ділянки, 23 серпня 2013 року ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2016 року в позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що суд не встановивобставин, які б свідчили, що спірна земельна ділянка вибула поза волею Михайлівської сільської ради Вільнянського району, оскільки порушення порядку вчинення певної дії органом місцевого самоврядування не свідчить про відсутність на вчинення дії його волі.
Суд першої інстанції відмовив у позові через недоведеність позову прокурором.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 01 березня 2017 року рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 вересня 2016 року залишено без змін.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при розгляді справи не встановлено обставин, які б свідчили про вибуття спірної земельної ділянки поза волею власника майна. Михайлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області здійснила розпорядження майном у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом, проте з порушенням порядку вчинення певної дії, що не свідчить про відсутність у діях власника земельної ділянки (територіальної громади) волі на передачу цього майна. З огляду на встановлені обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання права власності на земельну ділянку за територіальною громадою та витребування майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2017 року Заступник прокурора Запорізької області звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення суду першої та ухвалу апеляційної інстанцій, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
06 квітня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Заступника прокурора Запорізької області.
11 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
У квітні2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до розпорядження від 06 червня 2019 року № 617/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року №7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника з його волі.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продали земельні ділянки ОСОБА_2, які не перебували у їх власності. Спірні земельні ділянки перебували у власності територіальної громади села Нагірне Вільнянського району. Право власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна. Право громади в особі Михайлівської сільської ради Вільнянського району підлягає захисту шляхом визнання права власності на спірну земельну ділянку та її витребування.
Судом першої інстанції не наведено жодних доводів щодо відмови у позові в частині визнання права власності на спірну земельну ділянку за територіальною громадою села Нагірне Вільнянського району.
Суд першої інстанції помилково дійшов висновку про неможливість повернення спірної земельної ділянки, оскільки це суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоложних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 квітня 2013 року, яке набрало законної сили 18 червня 2013 року, частково задоволено позов прокурора Вільнянського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області до Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_3, третя особа - відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області про скасування рішення Михайлівської сільської ради № 16 від 28 квітня 2004 року та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого ОСОБА_3 . Визнано недійсним рішення Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 28 квітня 2004 року № 16 "Про передачу земельних ділянок площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель села Нагірне, Михайлівської сільської ради, Вільнянського району, Запорізької області". Скасовано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серії НОМЕР_1, виданий на ім`я ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Михайлівської сільської ради від 28 квітня 2004 року № 16 (а. с. 14-15, 16-17).
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 червня 2013 року, яке набрало законної сили 08 липня 2013 року, частково задоволено позов прокурора Вільнянського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області до Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, ОСОБА_4, третя особа - відділ Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, про скасування рішення Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку. Визнано недійсним рішення Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 16 від 28 квітня 2004 року "Про передачу земельної ділянки площею 1,75 га для ведення особистого селянського господарства із земель села Нагірне Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області". Визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданий на ім`я ОСОБА_4 на підставі рішення сесії Михайлівської сільської ради № 16 від 28 квітня 2004 року (а. с. 12-13).
Як підставу скасування рішення сільської ради в обох вищевказаних рішеннях, суд зазначив порушення порядку передачі земельної ділянки.
05 липня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договори купівлі-продажу вказаних земельних ділянок з ОСОБА_2 (а. с. 22-23, 24-25).
Після придбання спірних земельних ділянок (кадастрові номери НОМЕР_2 та НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 об`єднав їх в одну земельну ділянку, який присвоєно кадастровий номер НОМЕР_5 (а. с. 26).
Об`єднавши земельні ділянки, 23.серпня 2013 року ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 з ОСОБА_1 (а. с. 27-28).
Крім того, рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2014 року, яке набрало законної сили 09 грудня 2014 року, позов прокурора Вільнянського району Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької обласної державної адміністрації до ОСОБА_2, третя особа - Комунальний заклад "Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини" Запорізької обласної ради про витребування земельної ділянки у власність держави, задоволено.
Витребувано земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_5, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_1, та зобов`язано його повернути на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації частину кургану з охоронною зоною № 2, який відноситься до курганного могильника № 234, площею 401,653 мІ, і частину кургану з охоронною зоною № 4 площею 1 217,34 мІ, межі яких визначені на ситуаційній схемі розробленій Запорізькою регіональною філією ДП "Центр Державного земельного кадастру", іншу частину земельної ділянки площею 3,5881 га залишено у приватній власності ОСОБА_1 (а. с. 83-86).
Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 3,5881 га, зареєстровано 23 серпня 2013 року на підставі вищевказаного рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2014 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06 травня 2015 року (а. с. 87-88).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.