Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 280/1813/14-ц
провадження № 61-26671св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В. (суддя-доповідач), | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., | Олійник А. С., Усика Г. І., |
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2017 року у складі судді Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду із позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 11 липня 2017 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту № 289/33-305 у розмірі 120 315,35 дол. США, що в еквіваленті станом на 11 липня 2017 року становить 3 128 680,36 грн та пеню в сумі 97 975,39 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 28 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 15 серпня 2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 15 серпня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 11 липня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 18 вересня 2017 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити апеляційну скаргу для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що розмір судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції складав 3 654,00 грн, що відповідало вимогам Закону України "Про судовий збір" у редакції 2014 року. При поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції відповідач керувався пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції 2017 року, яким визначено, що при поданні апеляційної скарги сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Визначений апеляційним судом судовий збір у розмірі 53 239,82 грн є помилковим та суперечить вимогам законодавства України.
У листопаді 2017 року від ПАТ "Укрсоцбанк" надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, уяких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін ухвалу суду апеляційної інстанції, зазначаючи, що відповідач при подачі апеляційної скарги взагалі не сплатив судовий збір, обмежившись клопотанням про зменшення розміру судового збору до 1 000,00 грн.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню із таких підстав.
Нормативно-правове обґрунтування
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.