Постанова
Іменем України
31 липня 2019 року
м. Київ
справа № 537/4502/16-ц
провадження № 61-2299св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 жовтня 2018 року у складі судді Хіневича В. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2019 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Бондаревської С. М., Кривчун Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про поділ майна подружжя та стягнення компенсації вартості майна.
Позовна заява мотивована тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 25 серпня 2000 року по 18 жовтня 2016 року. Вказував, що за час шлюбу у 2015 році за спільні кошти вони придбали автомобіль Volkswagen Passat B6, номерний знак НОМЕР_1 . Зазначав, що вказаним автомобілем ОСОБА_2 розпорядилася на власний розсуд, тому вважає за необхідне отримати від неї грошову компенсацію вартості 1/2 частини транспортного засобу.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд поділити спільне майно подружжя, а саме автомобіль Volkswagen Passat B6, номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску, стягнувши з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію у розмірі 1/2 частини вартості автомобіля у сумі 160 000 грн.
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 із зустрічним позовом про поділ майна подружжя.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що за час шлюбу з ОСОБА_1 ними було придбано 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, який знаходиться у АДРЕСА_2 . У подальшому ними було здійснено значні поліпшення вказаного домоволодіння. Вважала, що необхідно здійснити поділ вказаного майна. Окрім того, вказувала, що за час шлюбу було набуто й інше майно, яким ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, а тому Ѕ частина його вартості має бути їй відшкодована.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просила суд: визнати нерухоме майно, а саме: самочинно побудовану нежитлову прибудову літ "а3", нежитлову прибудову літ "а4" (незавершеного будівництва), що розташовані на АДРЕСА_2 - об`єктом спільної сумісної власності подружжя; визнати за нею право власності на будівельні матеріали, що використані при його будівництві вартістю 122 271 грн, згідно із переліком, зазначеним у висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 27 лютого 2018 року за № 12/4-17; стягнути з ОСОБА_1 на її користь компенсацію вартості 1/2 частини будівельних матеріалів у сумі 61 135, 50 грн; стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини спільного майна подружжя, яким він розпорядився без її згоди, у сумі 94 150 грн.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 листопада 2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження із позовом ОСОБА_1 для спільного розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 будівельні матеріали, що використані при будівництві самочинно побудованої нежитлової прибудови літ. "а3", нежитлової прибудови літ. "а4", що розташовані по АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, що використані при будівництві самочинно побудованої нежитлової прибудови літ. "а3", нежитлову прибудову літ. "а4" (незавершеного будівництва), що розташовані по АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/2 частини будівельних матеріалів у сумі - 61 135,50 грн.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині (відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 ) мотивовано тим, що автомобіль Volkswagen Passat B6, номерний знак НОМЕР_1, був проданий за час шлюбу сторін та за його згоди батьку ОСОБА_2 - ОСОБА_3, що підтверджує факт повернення коштів ОСОБА_1, тобто подружжя розпорядилося вказаним майном за обопільною згодою.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 жовтня 2018 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки матеріалами справи достовірно підтверджено, що спірний автомобіль був реалізований ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою згодою її чоловіка - ОСОБА_1 за час перебування їх у шлюбі. Достовірність наданої згоди ОСОБА_1 не спростована.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині відмови у задоволенні його позову та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції у цій частині. У решті судові рішення судів попередніх інстанцій просив залишити без змін.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 учасниками процесу не оскаржується, тому відповідно до положень статті 400 ЦПК України колегією суддів не перевіряється.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно оцінили надані сторонами докази та дійшли помилкового висновку про те, що сторони розпорядилися спірним автомобільним за взаємною згодою.
Вказує, що суди не врахували, що шлюбні відносини сторони припинили з квітня 2016 року, а спірний автомобіль було продано ОСОБА_2 у травні 2016 року. Тому, вважає, що остання розпорядилася коштами з проданого автомобіля на власний розсуд та повинна відшкодувати йому компенсацію Ѕ частини вартості майна.
Також посилається на порушення судами норм процесуального права щодо відмови у призначенні судової автотоварознавчої експертизи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому вказує, що доводи скарги є безпідставними, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, є обґрунтованими, тому просить залишити їх без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до положення частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.