Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 641/48/17
провадження № 61-26989 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Військова частина А3306;
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Військової частини А3306 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 червня 2017 року у складі судді Курганникова О. А. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Пилипчук Н. П., Швецової Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року Військова частина А3306 звернулася до суду з позовомдо ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 01 липня 2011 року по 03 серпня 2016 року ОСОБА_1 працював на посаді начальника служби відділу логістики Військової частини А3306. У період з 01 листопада 2016 року по 02 грудня 2016 року у Військовій частині А3306 було проведено внутрішній аудит діяльності частини, за результатами якого складено аудиторський звіт про результати внутрішнього фінансового аудиту фінансово-господарської діяльності частини від 03 грудня 2016 року №234/1/13/18, яким встановлено неправомірне списання речового майна на суму 83 143 грн. За результатами службового розслідування було встановлено, що неправомірне списання речового майна сталося унаслідок порушення вимог керівних документів начальником служби логістики ОСОБА_1 під час виконання ним трудових обов`язків.
Ураховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А3306 83 143 грн на відшкодування майнової шкоди, а також понесені військовою частиною судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 червня 2017 року позовні вимоги Військової частини А3306 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вина відповідача у завданні шкоди та її розмір не доведено позивачем належними та допустимими доказами, тому підстав для притягнення відповідача до повної матеріальної відповідальності немає.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05 жовтня 2017 року апеляційну скаргу Військової частини А3306 відхилено. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 червня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що обґрунтовуючи розмір заподіяної ОСОБА_1 майнової шкоди та протиправність його дій, позивач посилався на те, що вказані обставини встановлено аудиторським звітом від 03 грудня 2016 року № 234/1/31/18, проте зі змісту вказаного висновку вбачається, що пояснення у ОСОБА_1 не відібране, аудиторську перевірку проведено за період з 01 січня 2015 року по 01 листопада 2016 року, тоді як ОСОБА_1 був звільнений 03 серпня 2016 року. Лист військової прокуратури не містить інформації відносно яких саме обставин внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також що такі обставини пов`язуються з діяльністю саме відповідача. Не надано позивачем й посадової інструкції відповідача. Крім того, з наказу командира військової частини від 15 грудня 2016 року № 290 "Про результати проведення службового розслідування" вбачається, що за порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Інструкції щодо забезпечення речовим майном військовослужбовців, унаслідок чого було допущено незаконне списання речового майна та завдання шкоди у розмірі 83 143 грн, було притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності та оголошено сувору догану начальнику відділу логістики ОСОБА_2 . Тому підстав для покладення повної матеріальної відповідальності на відповідача немає. При цьому суд послався на Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № № 243/95-ВР.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року Військова частина А3306 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 641/48/17 з Комінтернівського районного суду м. Харкова.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно було застосовано норми матеріального права, а саме до спірних правовідносин було застосовано Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджене Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, що є помилковим, оскільки відповідач є працівником Збройних Сил України, а не військовослужбовцем, працював у військовій частині на підставі трудового договору.
Крім того, заявник вважав помилковим висновок суду першої інстанції про те, що аудиторський звіт від 03 грудня 2016 року не може бути самостійним та достатнім доказом нестачі майна, оскільки на виконання вимог статті 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командиром військової частини з метою відшкодування заподіяних збитків було призначено службове розслідування, за результатами якого на підставі наказу від 10 листопада 2016 року № 235 було встановлено винних осіб та порядок відшкодування збитків.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі наказу від 01 липня 2011 року № 127 по Військовій частині А3306 ОСОБА_1 був працевлаштований на посаду начальника служби відділу логістики, на якій пропрацював до 03 серпня 2016 року (а.с. 4).
У період з 01 листопада 2016 року по 02 грудня 2016 року у Військовій частині А3306 було проведено внутрішній аудит діяльності частини, за результатами якого складено аудиторський звіт про результати внутрішнього фінансового аудиту фінансово-господарської діяльності частини від 03 грудня 2016 року № 234/1/13/18.
Відповідно до наказу командира військової частини А3306 від 10 листопада 2016 року № 235 "Про призначення службового розслідування" було проведено службове розслідування по факту порушення посадовими особами речової служби частини видачі речового майна хворим військовослужбовцям після лікування з порушенням вимог чинного законодавства.
На підставі наказу командира військової частини № А3306 від 15 грудня 2016 року № 290 було встановлено результати проведення службового розслідування. Зокрема було встановлено, що унаслідок порушення вимог пункту 32 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232, вимог Інструкції щодо забезпечення речовим майном військовослужбовців, які були поранені (захворіли), при здійсненні забезпечення речовим майном військовослужбовців, які проходили лікування у військовій частині А3306, було допущено незаконне списання речового майна, що призвело до нанесення шкоди державі на загальну суму 83 143 грн.
Згідно з копією листа прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону від 14 червня 2017 року за результатами вивчення Аудиторського звіту про результати внутрішнього фінансового аудиту фінансово-господарської діяльності частини від 03 грудня 2016 року № 234/1/13/18 слідчим відділом відділу спеціальної поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220000000466 від 04 квітня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України (а.с. 46).