Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 592/7661/16-ц
провадження № 61-33388св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимого щодо предмета спору: служба у справах дітей Сумської міської ради, служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_4,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу
ОСОБА_3 , на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми, у складі судді - Котенко О. А., від 02 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області, у складі колегії суддів: Собини О. І., Левченко Т. А., Хвостика С. Г., від 19 квітня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з онуком.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що їх син ОСОБА_6 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 26 лютого 2011 року. Від їх шлюбу народився син - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син з невісткою та онуком увесь час проживали разом з ними за адресою: АДРЕСА_1, а тому маленький ОСОБА_9 з першого дня свого народження ріс та виховувався в присутності баби та діда, які з великим задоволенням весь свій час приділяли онукові, гуляли з ним, займались вихованням, готували для нього їжу, придбавали одяг та іграшки, доглядали за ним, коли він хворів. У 2015 року син з невісткою розійшлися остаточно, кожен намагався влаштувати своє особисте життя. Вважали, що на ОСОБА_9 є заручником непростих відносин своїх батьків.
З травня 2016 року, колишня невістка ОСОБА_3 не дає можливості позивачам бачити свого онука, хоча між ними склалися дуже теплі відносини, ОСОБА_9 з любов`ю відноситься до баби та діда, з великим задоволенням завжди до них приходив, коли батьки не проживали разом. Вони мають будинок в селі та всі умови для спілкування з онуком. 10 серпня 2016 року звернулись до служби в справах дітей Сумської міської ради із проханням визначити порядок спілкування з онуком. Заява була прийнята, але їм було повідомлено, що баба та дід повинні звернутися до суду з таким питанням, оскільки служба встановлює порядок спілкування з дітьми тільки між батьками. На теперішній час онук ОСОБА_9 дуже сумує за ними, при зустрічі не хоче відпускати, плаче. Тому вважали, що саме в інтересах онука не позбавляти його можливості спілкування з рідними для нього людьми, не порушувати його духовний розвиток, оскільки нормальним розвитком особистості є такий, при якому поряд з дитиною знаходяться, як його батьки, так і дід та баба.
Посилаючись на вказані обставин, позивачі просили суд зобов`язати відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні баби ОСОБА_1 та діда ОСОБА_8 з онуком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити способи участі у його вихованні: систематичні побачення та можливість вільного спілкування без присутності матері ОСОБА_3, визначити дні та місце спілкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з онуком ОСОБА_9 : перша та третя субота і неділя кожного місяця, за місцем їх проживання:
АДРЕСА_1 та в АДРЕСА_2, без присутності матері ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 березня 2017 року
позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2 у спілкуванні з онуком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначено спосіб участі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у формі систематичних побачень з 19:00 години п`ятниці до 20:00 години суботи першого та третього тижня кожного місяця за місцем проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 без присутності матері дитини
ОСОБА_3 , чи в АДРЕСА_2 в період з травня по вересень місяць в той же час, дні та тижні місяця без присутності матері дитини ОСОБА_3
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Висновки суду першої інстанції обґрунтовані тим, що позивачі бажають приймати участь у вихованні онука та спілкуватися з ним. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з бабою, дідом служить задоволенню життєво важливих психологічних потреб дитини. Позивачі мають право на спілкування з онуком та приймати участь у його вихованні і при цьому відповідач не має права перешкоджати цьому в інтересах дитини.
ОСОБА_9 з дня народження зростав і виховувався за адресою АДРЕСА_1, часто перебував з позивачами в селі В .Сироватка, тому спілкування з дитиною за вказаними адресами не буде для дитини несподіванкою і не потребуватиме додаткової адаптації.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 19 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 березня 2017 року у даній справі змінено в частині визначення способу участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_9 .
Визначено спосіб участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, у формі систематичних побачень з 9 години до 18 години суботи першого тижня кожного місяця за місцем проживання ОСОБА_1, ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 чи в
АДРЕСА_2 в період з травня по вересень місяць в той же час, дні та тижні місяця.
В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 березня 2017 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам у справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом апеляційної інстанції враховано, що позбавлення баби і діда права на спілкування з онуком може позбавити їх родинних зв`язків, турботи та любові онука з їхнього боку. В той же час апеляційний суд врахував малолітній вік дитини, необхідність відвідування ним дошкільного дитячого закладу, навчання у спортивній школі, спілкування з іншими членами родини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, з урахуванням уточнень до касаційної скарги, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 02 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 19 квітня 2017 року, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 592/7661/16-ц з місцевого суду.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
12 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 592/7661/16-ц передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3, з урахуванням доповнень до неї, поданих в липні 2017 року, мотивована тим, що судом попередніх інстанцій всупереч
статті 35 ЦПК України, в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржених судових рішень, не залучено до участі у справі в якості третіх осіб батька та іншого діда дитини.
Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання про об`єднання в одне провадження зі справою № 592/8149/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, третя особа: служба у справах дітей Сумської міської ради про визначення місця проживання дитини та встановлення способу участі батька у вихованні сина, та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Сумської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення способу участі у вихованні сина.
Судом не враховані відповіді позивачів на запитання сторони відповідача у судовому засіданні.
Судами попередніх інстанцій не надано оцінку фотографіям, які містяться в матеріалах справи, на яких відображені травми, які отримала дитина під час перебування із сім`єю позивачів.
Всупереч положень статей 159, 257 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суди попередніх інстанцій не дослідили ставлення позивачів до дитини та дитини до позивачів.
Вважала, що позивачі через свій графік роботи, стан здоров`я та вік не здатні забезпечити належний догляд за онуком, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю останнього.
Заявник стверджувала, що суди не взяли до уваги її доводи та надані докази.
Учасниками справи відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_6 і відповідно бабою та дідом малолітнього ОСОБА_9 .
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх син ОСОБА_6 проживають в квартирі АДРЕСА_3 .
З часу народження і до вересня 2015 року ОСОБА_9 проживав зі своїми батьками, бабою та дідом- позивачами у справі, у вищезазначеній квартирі.
Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 розірваний за рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 липня 2013 року, але після розірвання шлюбу ОСОБА_6 і ОСОБА_3 примирилися і продовжували проживати разом в квартирі АДРЕСА_3 .
Після припинення спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та виїзду з квартири позивачів їх невістки ОСОБА_3 з дитиною у вересні 2015 року, позивачі до січня 2016 року мали можливість спілкуватися з онуком ОСОБА_9, брали його до себе на вихідні дні, відводили до дитячого садка.
У 2016 році відповідач ОСОБА_3 почала чинити перешкоди позивачам у спілкуванні з онуком.
Позивачі зверталися до служби у справах дітей Сумської міської ради з заявою про визначення порядку спілкування з онуком, але такий порядок встановлений не був.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працюють, позитивно характеризуються за місцем роботи. За станом здоров`я здатні на належному рівні здійснювати догляд за внуком.
ОСОБА_9 відвідує дитячий садочок з понеділка по п`ятницю і навчається в комунальному закладі Дитячо-юнацька спортивна школа №2 у відділенні акробатики за таким розкладом: понеділок, середа та п`ятниця із 17.00 до 18.30 години