Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 428/7491/15-ц
провадження № 61-30927св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство "Житлосервіс "Добробут",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Сєвєродонецька міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Сєвєродонецької міської ради на рішення Апеляційного суду Луганської області, у складі колегії суддів: Орлова І. В., Кострицького В. В.,
Луганської В. М., від 25 травня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
В серпні 2015 року комунальне підприємство "Житлосервіс "Добробут" (далі - КП "Житлосервіс "Добробут"), звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5 про визнання такими, що втратили право користування житлом.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що будинок АДРЕСА_1, який є комунальною власністю знаходиться на балансі КП "Житлосервіс "Добробут", яке надає його мешканцям житлово-комунальні послуги.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_2, знаходиться на реєстраційному обліку за зазначеною адресою, на її ім`я був відкритий особовий рахунок зі сплати житлово-комунальних послуг. Ордер на день подачі заяви до суду не зберігся. Разом з відповідачем
ОСОБА_1 на реєстраційний облік були узяти її чоловік
ОСОБА_2 та діти, - ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_5 .
Згідно інформації Сєвєродонецької міської ради, квартира
АДРЕСА_2 не приватизована. У зв`язку з чим 20 червня 2014 року, 20 лютого 2015 року, 25 червня 2014 року,
22 липня 2015 року було проведено перевірки, складено акти та встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 відповідачі з 2007 року по теперішній час не проживають. Крім того відповідачі не оплачують вартість комунальних послуг, станом на 01 липня 2015 року заборгованість за надані послуги складає 4 960, 35 грн.
Посилаючись на зазначені обставини, на підставі статей 71, 72 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР) позивач просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області
від 07 грудня 2015 рокупозовні вимоги КП "Житлосервіс "Добробут" задоволено. Визнано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користуватися житловим приміщенням: квартирою АДРЕСА_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі не проживають в квартирі
АДРЕСА_2 без поважних причин понад передбачені законодавством строки, їх місцезнаходження невідомо.
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області
від 20 березня 2017 року заяву ОСОБА_2, ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 07 грудня 2015 року залишено без задоволення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 задоволено, заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову КП "Житлосервіс "Добробут" відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що задовольняючи позов, місцевий суд не врахував того, що факт укладання договору найму, позивач не довів. Про те, що спірна квартира розташована у будинку державної (комунальної) форми власності, доказів не надано, про існування таких доказів не зазначено. Про те, що КП "Житлосервіс "Добробут", як наймодавець (або його представник), з одного боку та ОСОБА_1 та члени її сім`ї з іншого, є сторонами у врегульованих статтями 61, 71, 72 ЖК УРСР правовідносинах, матеріалами справи не встановлено та не доведено.
Крім того, позивач не обґрунтував належність взятих судом до уваги доказів, а саме: актів перевірки житлових умов від 20 червня 2014 року та 20 лютого 2015 року, актів від 26 червня 2014 року та 22 липня 2015 року, що були затверджені директором КП ЄРЦС. Правові підстави створення та роботи комісій, які складали зазначені акти, не з`ясовані. Акти затверджувалися керівником іншої, ніж позивач, юридичної особи. Копії актів, що знаходяться у матеріалах справи, належним чином не завірені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Сєвєродонецька міська рада, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Луганської області від 25 травня 2017 року, а заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 грудня 2015 року залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи
№ 428/7491/15-цз суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"
(далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
11 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 428/7491/15-цпередано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Сєвєродонецької міської ради мотивована тим, що спірна квартира знаходиться в комунальній власності. Обов`язок довести факт укладання чи не укладання договору найму житлового приміщення покладається не тільки на позивача, але й на відповідачів.
Представник третьої особи звертав увагу суду на те, що з 2005 року відповідачі не проживали за місцем своєї реєстрації, по спірній квартирі існувала значна заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги.
Про поважні причини тривалого не проживання в квартирі
АДРЕСА_2 відповідачі
КП "Житлосервіс "Добробут" не повідомляли.
Заявник стверджував, що Апеляційному суду Луганської області на момент розгляду зазначеного спору було достеменно відомо, що житловий будинок, в якому знаходиться спірна квартира, із 01 червня 2016 року знаходиться на балансі іншого ніж позивач комунального підприємства, а саме на балансі комунального підприємства "Житлосервіс "Світанок". В судовому засіданні був присутній представник даного підприємства, однак апеляційний суд не звернув на це уваги.
Зазначав, що на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради № 60
від 07 лютого 2017 року на квартиру АДРЕСА_2 було видано ордер ОСОБА_6, який на час розгляду справи в апеляційному суді, вселився і зареєструвався у вказаній квартирі. Ордер №1-п від 10 лютого 2017 року виданий ОСОБА_6 на спірну квартиру не визнаний недійсним та не скасований. Рішення суду апеляційної інстанції порушило житлові права ОСОБА_6 та членів його сім`ї, однак до участі в розглядуваній справі їх залучено не було.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У жовтні 2017 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на касаційну скаргу Сєвєродонецької міської ради, в якому вони, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення Апеляційного суду Луганської області від 25 травня 2017 року, просили касаційну скаргу Сєвєродонецької міської ради залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Іншими учасниками справи відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подано.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки від 11 серпня 2015 року № 3378 комунального підприємства "Єдиний розрахунковий центр міста Сєвєродонецька" (далі - КП ЄРЦС) ОСОБА_1, 1963 року народження, яка мешкає у АДРЕСА_3, має наступний склад сім`ї: чоловік - ОСОБА_2, 1955 року народження: донька - ОСОБА_3, 1984 року народження, донька - ОСОБА_5, 1985 року народження,
син - ОСОБА_5, 1989 року народження.
Станом на 01 серпня 2015 року за адресою: АДРЕСА_3 існував борг із квартирної плати у розмірі
4 960, 35 грн.
Згідно з даними інформаційного листа КП ЄРЦС за липень 2015 року у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровано 5 осіб, до сплати за квартиру, опалення, водопостачання та вивіз сміття нараховано 28 484, 56 грн.
20 червня 2014 року та 20 лютого 2015 року комісією були складені акти перевірки житлових умов за адресою: АДРЕСА_3 .
26 червня 2014 року та 23 липня 2015 року директором КП ЄРЦС затверджено акти, згідно з якими проводилися перевірки факту проживання осіб за адресою: АДРЕСА_3 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.