Постанова
Іменем України
17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 336/4407/15
провадження № 61-24129св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Калараша А. А. (суддя-доповідач),
суддів - Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 2 вересня 2016 року, ухвалене під головуванням судді Щасливої О. В., та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів Кримської О. М., Дашковської А. В., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_2 про припинення права на частку у праві спільної часткової власності, стягнення грошової компенсації вартості частки.
В позові зазначили, що кожному з них як спадкоємцю ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, належить право власності на 1/16 частину квартири АДРЕСА_1 та на 1/4 частину автомобіля ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідачам, які також є спадкоємцями померлого ОСОБА_4, належать частки у праві спільної власності на житло. Частка ОСОБА_2 становить 9/16 частин квартири (1/2 частина, яка належить на підставі правочинів, + 1/16 в порядку спадкування), частка ОСОБА_2 становить 5/16 частин (1/4 частина на підставі договору купівлі-продажу + 1/16 в порядку спадкування). Відповідачам, як і позивачам, у порядку спадкування належить по 1\4 частині транспортного засобу.
Оскільки виділ в натурі належних позивачам часток в неподільному майні є неможливим, як і спільне користування майном за умови того, що квартира є місцем постійного проживання відповідачів, а сторони в справі є сторонніми один одному особами, просять припинити їхнє право власності з одержанням від відповідачів грошової компенсації вартості часток в праві на житло відповідно до експертного висновку про ринкову вартість квартири, а також на автомобіль з урахуванням висновку про вартість транспортного засобу, наданого позивачами.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2016 року позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 48 476, 68 грн компенсації вартості 1/16 частини квартири АДРЕСА_1, та 6 740,25 грн компенсації вартості 1/4 частини автомобіля ВАЗ 2109, 1990 року випуску, державний номер НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3 білого кольору.
Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/16 частину квартири АДРЕСА_1, 1/4 частину автомобіля ВАЗ 2109, 1990 року випуску, державний номер НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, білого кольору.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2017 року, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 48 476, 68 грн компенсації вартості 1/16 частини квартири АДРЕСА_1, 6 740,25 грн компенсації вартості 1/4 частини автомобіля ВАЗ 2109, 1990 року випуску, державний номер НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, білого кольору.
Припинено право власності ОСОБА_1 на 1/16 частину квартири АДРЕСА_1, 1/4 частину автомобіля ВАЗ 2109, 1990 року випуску, державний номер НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, білого кольору.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Вирішуючи позовні вимоги на користь позивача, суди виходили з того, що розмір належної йому частки в праві спільної часткової власності на майно є незначним, а вказана частка, як випливає з висновку судової експертизи, не може бути виділена в натурі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2017 року, в якій просили скасувати оскаржувані судові рішення в частині солідарного стягнення з відповідачів, та ухвалити нове судове рішення в цій частині , вказавши стягнути суми компенсацій з ОСОБА_2 . В частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року поновлено строк на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2016 року та ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2017 року, відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу з Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі, оскільки вона відмовилась від прийняття належної їй частки спадщини на користь іншого відповідача ОСОБА_2 .
Висновок суду про те, що відповідач № 2 має кошти на сплату грошової компенсації у сукупному розмірі 55 216,93 грн (48 476,68 грн + 6 740,25 грн) не ґрунтується на матеріалах справи та не підтверджений жодним доказом.
Також заявник зазначив, що суди не правильно визначили правовий статус спірного автомобіля.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечував проти вимог та доводів скаржників та просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить 1/16 частина квартири АДРЕСА_1, 1/4 частина автомобіля ВАЗ 2109, 1990 року випуску, державний номер НОМЕР_2, № кузова НОМЕР_3, білого кольору.
Відповідно до висновку експерта від 16 червня 2016 року № 2199 належна позивачу 1/16 частина квартири АДРЕСА_1 не може бути виділена в натурі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Відповідно до статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.