Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 470/690/16-ц
провадження № 61-20197св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
| головуючого - | Ступак О. В., | |
| суддів: | Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., | Олійник А. С., Усика Г. І., |
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Лепетиська сільська рада Березнегуватського району Миколаївської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 лютого 2017 року у складі судді Міщенка Г. В. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 13 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Козаченко В. І., Прокопчук Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мачуха ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,90 га, що розташована на території Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.
ОСОБА_2 , яка інших спадкоємців не мала, проживала в її будинку АДРЕСА_1 із 23 жовтня 2005 року по день смерті, проте приватний нотаріус відмовив ОСОБА_1 в оформленні спадщини та рекомендував звернутися до суду про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років на час відкриття спадщини.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 з 01 січня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 лютого 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не довела належними доказами обставин, що вказують на проживання заявниці із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 13 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та вказав, що він всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 13 квітня 2017 року, в якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким її заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність заявником факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_2 не менше 5 років є безпідставними, оскільки такі обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Реєстрація ОСОБА_2 в с. Кам`яне Великоолександрівського району Херсонської області по 15 жовтня 2008 року не може підтверджувати її фактичне проживання в цьому населеному пункті. Суди протиправно не взяли до уваги покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Суди неправомірноне залучили до участі у справі Старосільську сільську раду Великоолександрівського району Херсонської області як зацікавлену особу, хоча спадкове майно померлої ОСОБА_2 знаходиться саме на території цієї адміністративної одиниці.
Заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 від інших учасників справи не надходили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2017 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 лютого 2017 року та ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 13 квітня 2017 року, відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи № 470/690/16-ц із Березнегуватського районного суду Миколаївської області та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену цивільну справу передано Верховному Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року провадження № 61-20197ск18 призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Лепетиха Березнегуватського району Миколаївської області померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1, виданого 27 листопада 2012 року Виконавчим комітетом Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, про що було складено актовий запис № 27.
Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,90 га, що розташована на території Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області та належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 18 квітня 2003 року серії НОМЕР_2, виданого на підставі розпорядження голови Великоолександрівської районної державної адміністрації від 28 лютого 2003 року № 87.
Спадкодавець заповіт за свого життя не оформляла, а даних про наявність інших спадкоємців матеріали справи не містять.
ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає на АДРЕСА_1 з 28 жовтня 1993 року.
ЇЇ мачуха, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживала та була зареєстрована за цією ж адресою з 23 жовтня 2008 року по день смерті, що вбачається із довідки Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області від 04 травня 2016 року № 291/03-13, виданої сільським головою на підставі запису № 343-1 у погосподарській книзі № 5.
Ця інформація узгоджуються із довідкою Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області від 14 грудня 2016 року № 378, яка була витребувана судом першої інстанції, і зі змісту якої слідує, що ОСОБА_2 проживала в селі Кам`яне Великоолександрівського району Херсонської області з 1988 року по 15 жовтня 2008 року, оскільки потім вибула до села Лепетиха Березнегуватського району Миколаївської області.
За довідкою сімейного лікаря, ОСОБА_2 перебувала під наглядом сімейного лікаря Березнегуватського районного центру первинної медико-санітарної допомоги з січня 2005 року по листопад 2012 року.
Відповідно до роз`яснень приватного нотаріуса Березнегуватського районного нотаріального округу Миколаївської області, до якого ОСОБА_1 звернулася з питань оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2, ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання з померлою однієї сім`єю. Спадкова справа цим нотаріусом не заводилася.