Постанова
Іменем України
29 липня 2019 року
м. Київ
справа № 233/51/17-ц
провадження № 61-30811св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2017 року у складі судді Бєлостоцької О. В. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 06 липня
2017 року у складі колегії суддів: Санікової О. С., Будулуци М. С., Канурної О. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") про стягнення збитків, неустойки та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги, з урахуванням уточнень, обґрунтовував тим, що він є вкладником ПАТ "Укрсоцбанк", який з травня 2014 року не виконує належним чином умови договору та не доплачує проценти на депозити.
Відповідно до довідки ПАТ "Укрсоцбанк" від 12 жовтня 2016 року з нарахованих на його депозити відсотків банком утримано податки, розмір яких станом на 23 січня 2017 року становить 23 500,00 грн. На зазначену суму банк був зобов`язаний нарахувати відсотки у розмірі 11 350,00,00 грн.
Вважає дії банку щодо утримання податків на нараховані йому відсотки за депозитам незаконними та такими, що завдали йому збитків, а отже відповідач зобов`язаний сплатити йому пеню за невиконання зобов`язань за депозитним договором.
Крім того, зазначав, що неправомірні дії банку призвели до порушення його прав та законних інтересів. Банк позбавив його права на належні йому грошові кошти, чим завдав йому моральної шкоди.
Посилаючись на наведене та на частину другу статті 230, частину другу
статті 231 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на свою користь завдані йому збитки у подвійному розмірі 69 700,00 грн та 104 550,00 грн; неустойку у розмірі
34 850,00 та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 80 000 грн.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач на підставі положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) правомірно здійснив утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з нарахованих позивачу процентів на банківські вклади, а тому твердження позивача про порушення банком умов депозитного договору є безпідставними.
Встановивши зазначене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 в частині стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди також не підлягає задоволенню з огляду на відсутність підстав, з якими закон пов`язує право позивача на отримання таких виплат.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 06 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив із відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки ПК України встановлена обов`язковість нарахування і утримання податку на проценти, що нараховані за банківськими вкладами та військового збору.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 06 липня 2017 року, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що він є клієнтом
ПАТ "Укрсоцбанк" понад 15 років, протягом яких банк виконував умови договору банківських вкладів належним чином. Проте, з вересня 2016 року банк допускає грубе порушення своїх зобов`язань за договором, оскільки сплачує нараховані на депозит відсотки не у повному обсязі, незаконно утримує податки, які не передбачені умовами договору.
Звертав увагу на те, що зазначеними діями відповідача порушено його права та завдані збитки, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом. Разом з тим, суди, на порушення норм процесуального права, вийшли за межі його позовних вимог, вказавши у рішенні про механізм оподаткування, не зазначивши фактів на спростування його доводів щодо порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2019 року провадження № 61-30811ск18 призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 29 червня 2016 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та
ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу, відповідно до умов якого банком було відкрито депозит на суму 175 000,00 грн на термін з 29 червня 2016 року до 06 липня 2017 року.
Умовами зазначеного вище договору банківського вкладу передбачено, що процентна ставка застосовується наступним чином: якщо залишок коштів на депозитному рахунку до 50 000,00 грн - 20,25 % річних, від 50 000,00 грн до 300 000,00 грн - 20,50 % річних, більше 300 000,00 грн - 20,75 % річних. Також умовами договору передбачено зарахування процентів за депозитом на рахунок позивача щомісячно.
Відповідно до довідки Костянтинівського відділення ПАТ "Укрсоцбанк" від 12 жовтня 2016 року, виданої ОСОБА_1, банком вкладнику нараховувались та сплачувались відсотки наступним чином:
- за вкладним (депозитним) рахунком "Класичний", відкритим 28 квітня 2014 року, станом на 12 жовтня 2016 року позивачу було сплачено відсотки в розмірі
9 790,38 грн та утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 631,38 грн.
- за вкладним (депозитним) рахунком "Класичний" у доларах США, відкритим
09 липня 2014 року, станом на 12 жовтня 2016 року позивачу було сплачено відсотки у розмірі 223,86 доларів США та утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 566,75 грн;
- за вкладним (депозитним) рахунком "Класичний" у доларах США, відкритим 09 січня 2015 року, станом на 12 жовтня 2016 року позивачу було сплачено відсотки в розмірі 103,94 долари США та утримано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 631, 56 грн та військовий збір у розмірі 37,78 грн;