Постанова
Іменем України
01 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 760/11074/16-ц
провадження № 61-34075св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіна Марина Анатоліївна,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року у складі судді Кушнір С. І., ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2016 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіна М. А. (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про спонукання до виконання мирової угоди.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 622 від 24 жовтня 2006 року у розмірі 1 620 311,20 грн, заборгованість за відсотками 327 662,65 грн, пеню 102 066,24 грн, а всього 2 050 040 грн.
На підставі цього рішення видано виконавчий лист.
У процесі виконавчого провадження сторони у справі 11 вересня 2012 року уклали мирову угоду, яка була визнана ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18 вересня 2012 року у справі № 6-547/12.
Відповідно до пункту 3.1 мирової угоди відповідач зобов`язався, починаючи з вересня 2012 року, щомісячно перераховувати позивачу кошти в сумі не менше 15 400 грн.
Проте, ОСОБА_1 умови мирової угоди не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 26 жовтня 2016 року становить 491 318,04 грн.
На підставі викладеного позивач, уточнивши у подальшому позовні вимоги, просив спонукати ОСОБА_1 виконати умови мирової угоди, укладеної між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1, визнаної ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 18 вересня 2012 року в справі № 6-547/12, шляхом стягнення з відповідача на користь ПАТ "ВіЕйБі Банк" заборгованості за кредитним договором від 24 жовтня 2006 року відповідно до умов мирової угоди в загальній сумі 491 318,04 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після укладання мирової угоди і до грудня 2014 року включно відповідач на рахунок банку, зазначений у мировій угоді, щомісячно сплачував обумовлені суми заборгованості за кредитним договором. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була розпочата процедура ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначена Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк"Славкіна М.А.
Проте позивачем з часу початку процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" не було належним чином повідомлено відповідача про здійснення зміни реквізитів для оплати за кредитним договором, зазначених у мировій угоді від 11 вересня 2012 року.
Крім того зазначено, що пунктом 6 резолютивної частини ухвали Обухівського районного суду Київської області від 18 вересня 2012 року, якою визнано мирову угоду між сторонами у справі, передбачено право ПАТ "ВіЕйБі Банк" вимагати стягнення всієї неповерненої суми боргу лише за умови невиконання ОСОБА_1 умов мирової угоди до вересня 2017 року. Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про спонукання до виконання мирової угоди в червні 2016 року, тобто передчасно - до настання строку виконання мирової угоди.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому зазначив, що позивач своєю бездіяльністю, зокрема, ненаданням відповідачу інформації змінених реквізитів банку, унеможливив виконання відповідачем обов`язку виконання мирової угоди, у зв`язку із чим наявні правові підстави для відмови в задоволенні позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У червні 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіна М. А. подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначає, що відповідач після укладення мирової угоди погашення згідно з графіком мирової угоди проводив не у повному обсязі. Таким чином, ОСОБА_1 не виконав умови мирової угоди, чим порушив обумовлений сторонами пункт 3.1 мирової угоди.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
07 червня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 24 жовтня 2006 року між ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 622 на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання згідно з пунктом 1.1.3 плата за користування кредитом - 13 % річних.
21 червня 2006 року між сторонами укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору від 24 жовтня 2006 року, згідно з пунктом 1 банк надає позичальнику транш кредиту в сумі 200 000 дол. США.
Додатковою угодою № 2 до вказаного договору, укладеною 27 листопада 2006 року, відповідно до пункту 1 банк надає позичальнику транш кредиту в сумі 28 700 дол. США.
Додатковою угодою № 3 до цього договору, укладеною 26 серпня 2008 року, згідно з пунктом 1 сторони домовилися викласти пункт 1.1.3 договору від 24 жовтня 2006 року в наступній редакції: "Плата за користування кредитом: 16 % річних".
Додатковою угодою № 4 до договору від 21 жовтня 2008 року, згідно з пунктом 1 пункт 1.1.2 кредитного договору від 24 жовтня 2006 року викладено в наступній редакції: термін користування кредитом: до 16 год. 00 хв. 24 серпня 2009 року.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 622 від 24 жовтня 2006 року у розмірі 2 050 040 грн. На підставі цього рішення видано виконавчий лист.
11 вересня 2012 року між сторонами в межах виконавчого провадження № 31436807 укладена мирова угода про закінчення виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-723 від 28 липня 2011 року, виданого Солом`янським районним судом м. Києва у справі № 2-273/2011.