Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 545/3835/16-ц
провадження № 61-38374 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересовані особи: Щербанівська сільська рада Полтавського району, орган опіки та піклування Полтавської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2018 року у складі судді Потетій А. Г. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 17 травня 2018 року у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Карпушина Г. Л., Дряниці Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У листопаді 2016 року ОСОБА_1, заінтересовані особи: Щербанівська сільська рада Полтавського району (далі Щербанівська сільська рада), орган опіки та піклування Полтавської районної державної адміністрації, орган опіки та піклування виконавчого комітету Шевченківської районної у
м. Полтаві ради, ОСОБА_2, звернулася до суду із заявою про визнання фізичної особи обмежено дієздатною та встановлення піклування.
На обгрунтування заяви зазначала, що 12 вересня 2014 року її донька ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_2, після якого почала часто хворіти, а її поведінка стала неадекватною. Чоловік дочки - ОСОБА_2 та його мати доводили доньку до психіатричного зриву, після чого відправляли її на стаціонарне лікування, належно про неї не турбувалися, вимагали, щоб вона припинила спілкуватися з матір`ю, забороняли виходити на вулицю, зустрічатися з нею, а також з рідними та знайомими. Протягом останніх трьох років донька хворіє та страждає на нервово-психічні розлади, неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні, у тому числі в Полтавській обласній психіатричній лікарні ім. О .Ф. Мальцева, перебуває на обліку в Полтавському психоневрологічному диспансері. Відповідно до наявного у неї захворювання, вона має право на встановлення інвалідності, однак її чоловік - ОСОБА_2 не допомагає дружині у встановленні інвалідності, що надавало б право на отримання соціальної допомоги від держави. У зв`язку з хронічним, стійким психічним розладом здоров`я ОСОБА_3 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не може орієнтуватися в простих життєвих ситуаціях, у неї спостерігаються розлади сприйняття реальності, емоційний та вольовий розлад, а тому вона потребує постійного нагляду та турботи.
Посилаючись на наведене, просила визнати обмежено дієздатною доньку
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначити її піклувальником над нею.
16 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про призначення його піклувальником над його дружиною ОСОБА_3, в задоволенні заяви
ОСОБА_1 про призначення її піклувальником, просив відмовити.
На обгрунтування заяви зазначав, що ОСОБА_1 негативно впливає на його дружину, запевнила її у необхідності вживання "гербалайфу" для схуднення та покращення стану здоров`я, що призвело до погіршення стану здоров`я ОСОБА_3 Крім того, вона неодноразово влаштовувала за їх місцем проживання у м. Полтаві необгрунтовані сварки, які закінчувалися викликом поліції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого
2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано обмежено дієздатною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Полтава, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 .
Призначено над ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, піклувальником ОСОБА_1
Призначено над ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, піклувальником ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 21 лютого 2017 року № 87 ОСОБА_3 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді шизофренії параноїчної форми, епізодичного перебігу з наростаючим дефектом особистості. Наявний у ОСОБА_3 хронічний стійкий психічний розлад є таким, що істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому вимоги про визнання ОСОБА_3 обмежено дієздатною є обгрунтованими. Ураховуючи, що ОСОБА_3 виявила бажає проживати з її чоловіком ОСОБА_2, з яким їй добре, та відсутність доказів, які б свідчили про неможливість призначення піклувальником над ОСОБА_3 її чоловіка ОСОБА_2, суд дійшов висновку про призначення його піклувальником. Оскільки ОСОБА_2 також не надав достатніх доказів, які б свідчили про неможливість призначення піклувальником над ОСОБА_3 її матері ОСОБА_1, вона також підлягає призначенню піклувальником над своєю донькою.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 17 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого
2018 року в частині призначення ОСОБА_1 піклувальником скасовано, та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 про призначення її піклувальником над ОСОБА_3
В іншій частині рішення Полтавського районного суду Полтавської області від
12 лютого 2018 року залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_1 піклувальником, апеляційний суд виходив з того, що між нею та ОСОБА_2 склалися неприязні стосунки, існують різні погляди на лікування ОСОБА_3, вони між собою не спілкуються, а тому призначення їх обох піклувальником над ОСОБА_3 не відповідатиме її інтересам. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 є чоловіком і дружиною, проживають однією сім`єю, а також ураховуючи бажання самої ОСОБА_3 проживати разом з чоловіком, з яким їй добре, та відсутність доказів на підтвердження доводів ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 діє не в інтересах своєї дружини, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність встановлення піклувальником над ОСОБА_3 - її чоловіка ОСОБА_2
Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги
У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій вона просила скасувати постанову Апеляційного суду Полтавської області від 17 травня 2018 року та рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2018 року в частині призначення над ОСОБА_3 піклувальником ОСОБА_2, ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у призначенні його піклувальником.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на необгрунтованість висновку апеляційного суду про те, що призначення ОСОБА_2 піклувальником над
ОСОБА_3 відповідає інтересам її доньки. Суд не урахував, що після проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи, за результатами якої встановлено наявний у ОСОБА_3 хронічний стійкий психічний розлад, що істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, ОСОБА_2 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 продали належну ОСОБА_3 квартиру за адресою:
АДРЕСА_2 . Виручені від продажу квартири грошові кошти не були використані на лікування ОСОБА_3, вона не була поміщена у відповідний лікувальний заклад для проведення реабілітації, що свідчить про те, що ОСОБА_2 та його мати діють виключно у своїх інтересах, а не в інтересах дочки. Крім того, ОСОБА_2 має тяжке захворювання і неспроможний належним чином доглядати за обмежено дієздатною ОСОБА_3, а тому не може бути її піклувальником, оскільки відповідно до Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерством охорони здоров`я України, Міністерством праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88, піклувальниками не можуть бути особи, які мають наведені у зазначених Правилах захворювання.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_2, у якому він зазначав, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до переоцінки доказів, які були предметом дослідження під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій. Він постійно піклується про свою дружину, вона регулярно відвідує лікарів, стан її здоров`я поступово поліпшується, що підтверджується довідкою Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру від 15 жовтня 2018 року № 01-40/2161/03. Натомість ОСОБА_1 своїми діями постійно перешкоджає лікуванню своєї доньки, оскільки постійно вимагає від лікувального закладу, щоб ОСОБА_3 виписали та припинили лікування, з цього приводу вона постійно скаржиться на лікарів та лікувальну методику. Вказував на те, що замість проданої квартири ОСОБА_3 було придбано нову квартиру. З огляду на наведене вважав, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Узагальнені доводи відповіді на відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , у якому вона вказувала на те, що відчужуючи належну на праві власності її дочці квартиру, ОСОБА_2 діяв виключно в своїх інтересах, а не в інтересах її дочки, яка на той час не могла керувати своїми діями та усвідомлювати їх значення.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано з суду першої інстанції матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2019 року справу призначеного до судового розгляду.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не містить доводів щодо неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про визнання фізичної особи обмежено дієздатною, а тому в цій частині рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку не переглядаються.
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції в незміненій після апеляційного перегляду частині та судове рішення апеляційного суду ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновки судів попередніх інстанцій не спростовують.
Установлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_1 має доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12 серпня 2014 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серія НОМЕР_1 . Після шлюбу донька змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_3 . Дітей у шлюбі немає.