Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
місто Київ
справа № 661/3904/16-ц
провадження № 61-34649св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 17 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Бугрика В. В., Базіль Л. В., Семиженко Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у грудні 2016 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, у подальшому уточненим, про поділ спільного майна подружжя, просила визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 середню ринкову вартість 1/2 частки автомобіля ВАЗ 210994, 2007 випуску, згідно з оцінкою автотоварознавчої експертизи; зобов`язати ОСОБА_2 узаконити в установленому законом порядку самочинне будівництво об`єктів нерухомості, яке він зробив за адресою: АДРЕСА_2, без відповідних дозволів; стягнути з ОСОБА_2 вартість експертної оцінки автомобіля ВАЗ 210994 у сумі 800, 00 грн, вартість перекладу документів, наданих суду позивачем з італійської мови на українську, у сумі 3 500, 00 грн, а також судові витрати, посилаючись на те, що зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбане за спільні кошти та під час шлюбу.
Позивач обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що сторони перебували у шлюбі з 21 серпня 1993 року. Заочним рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 07 липня 2016 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірваний. У період шлюбу сторони за спільні грошові кошти 17 жовтня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу придбали будинок АДРЕСА_2 вартістю 62 870, 00 грн. У вересні 2014 року за спільні грошові кошти придбаний автомобіль ВАЗ 210994, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, за 5 000, 00 дол. США. На час судового розгляду ОСОБА_2 після розлучення проживає з іншою жінкою за адресою: АДРЕСА_3 .
Зважаючи на наведене, просила здійснити поділ спільного майна подружжя.
Стислий виклад заперечень відповідача
ОСОБА_2 позов не визнав, просив у його задоволені відмовити, пояснивши, що дійсна вартість будинку на момент розгляду справи не погоджена між подружжям. Відсутні докази участі позивача у придбанні спірного автомобіля грошима або спільними зусиллями подружжя, позивач не надала допустимих доказів на підтвердження дійсної вартості автомобіля на момент його поділу.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 13 липня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано будинок АДРЕСА_2 та автомобіль ВАЗ 210994, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_2 як об`єкта права спільної сумісної власності подружжя. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1/2 частини транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 210994, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, у розмірі 40 530, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що матеріалами справи підтверджено, що спірні будинок та автомобіль придбані сторонами під час шлюбу, тому є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають право на поділ спільного майна, при цьому, частки дружини та чоловіка у зазначеному майні, що є неподільними речами, є рівними. Суд вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок компенсації 1/2 частини вартості автомобіля 40 530, 00 грн, виходячи з його вартості станом на день реалізації відповідачем. Вимоги позову щодо зобов`язання відповідача здійснити заходи щодо узаконення самочинного будівництва житлового будинку, що є об`єктом поділу, суд першої інстанції визнав необґрунтованими із заявлених підстав цього позову, оскільки вони не випливають із правовідносин щодо розподілу майна подружжя і заявлені після початку судового розгляду, що суперечить вимогам частини другої статті 31 ЦК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року).
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 17 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 13 липня 2017 року змінено в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості 1/2 частини транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21099, 2007 року випуску, зменшивши суму стягнення з 40 530, 00 грн до 10 000, 00 грн. Зменшено суму стягнутих судових витрат з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 2 655, 30 грн до 1 550, 00 грн. В інший частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, що спірні будинок та автомобіль придбані сторонами під час шлюбу, тому є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, проте зазначив, що ОСОБА_2 продав автомобіль за 20 000, 00 грн відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 21 квітня 2016 року № 868. Договір дійсний на час ухвалення судового рішення і не скасований, а тому апеляційний суд зробив висновок, що рішення суду першої інстанцій в частині визначення розміру відшкодування вартості частки у спільному автомобілі підлягає зміні, суму компенсації необхідно рахувати з оцінки автомобіля згідно з договором купівлі продажу, яка становить 10 000, 00 грн.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку у вересні 2017 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Апеляційного суду Херсонської області від 17 серпня 2017 року в частині стягнення суми компенсації за проданий автомобіль та залишити в цій частині в силі рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 13 липня 2017 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовується тим, що апеляційний суд під час ухвалення оскаржуваного судового рішення неповно з`ясував обставини справи, висновки не відповідають матеріалам справи, враховано заперечення відповідача, які не доведені ним. ОСОБА_2 відчужив спірний автомобіль з метою уникнення у подальшому справедливого його поділу.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_2 просить відхилити касаційну скаргу ОСОБА_1, оскаржуване рішення залишити без змін. Відповідач зазначає, що визначення вартості спірного автомобіля є фактичною обставиною справи, яка встановлена апеляційним судом на підставі аналізу висновку судової експертизи та договору купівлі-продажу, під час визначення вартості автомобіля правильно застосовано норми матеріального права та дотримано норм процесуального права.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у червні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), згідно з якими рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.