Постанова
Іменем України
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 755/3899/15-ц
провадження № 61-30110св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року у складі судді Виниченко Л. М. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 липня 2017 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У лютому 2015 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 05 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"), правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 укладений
кредитний договір № 014/9408/74/75799, відповідно до умов якого відповідачу надані кредитні кошти у сумі 69 306,00 доларів США для придбання нерухомості зі сплатою 13,90 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 05 липня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 96-05/13/348, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань, які виникають із умов кредитного договору, у повному обсязі.
10 листопада 2010 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 96-05/13/1167 до кредитного договору від 05 серпня 2008 року
№ 014/9408/74/75799 зі встановленою відсотковою ставкою у розмірі 12,65 % річних та додаткову угоду від 10 листопада 2010 року № 96-05/13/1168 до кредитного договору, відповідно до якої строк кредиту збільшено на 44 місяці до 05 квітня
2024 року.
ОСОБА_1 порушує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка станом на 17 січня 2015 року становить
74 006,81 доларів США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить 1 174 963,94 грн, із яких: заборгованість за кредитом у розмірі
56 523,97 доларів США, що в еквіваленті - 897 398,85 грн, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 1 493,04 доларів США, що в еквіваленті -
23 704,15 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 5 910,84 доларів США, що в еквіваленті - 93 843,04 грн, у тому числі прострочена заборгованість за відсотками у розмірі 5 675,76 доларів США, що в еквіваленті - 90 110,81 грн, пеня у розмірі
11 572,00 доларів США, що в еквіваленті - 183 722,05 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило солідарно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 05 серпня 2008 року яка станом на 17 січня 2015 року становить 74 006,81 доларів США, що в еквіваленті становить 1 174 963,94 грн та складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 56 523,97 доларів США, що в еквіваленті становить 897 398,85 грн, у тому числі прострочена заборгованість за кредитом 1 493,04 доларів США, що в еквіваленті становить 23 704,15 грн; заборгованості за відсотками у розмірі 5 910,84 доларів США, що в еквіваленті становить 93 843,04 грн, у тому числі прострочена заборгованість за відсотками у розмірі 5 875,76 доларів США, що в еквіваленті становить 90 110,81 грн; пеня у розмірі 11 572 доларів США, що в еквіваленті становить 183 722,05 грн.
У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом у якому з урахуванням уточнених вимог просила визнати поруку, яка виникла на підставі договору поруки від 05 липня 2008 року № 96-05/13/348 укладеного між
ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 припиненою.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року позов
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором
від 05 серпня 2008 року № 014/9408/74/75799 станом на 17 січня 2015 року у розмірі 74 006,81 доларів США, що в еквіваленті становить 1 174 963,94 грн. У решті заявлених вимог відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано договір поруки від 05 липня 2008 року № 96-05/13/348, укладений між
ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 припиненим. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" пред`явило вимогу про дострокове повернення кредитної заборгованості чим відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінило строк виконання основного зобов`язання, а тому звернувшись у лютому 2015 року до суду із вимогою до поручителя, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України, отже, порука є припиненою.
Рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не оскаржувалося, а тому в апеляційному порядку не переглядалося.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 липня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відхилено. Рішення Дніпровського районного суду
м. Києва від 27 лютого 2017 року залишено без змін.
Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У серпні 2017 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 липня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до
ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її позову про визнання поруки припиненою, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взяли на себе зобов`язання повернути кредит із відповідними процентами до 05 квітня 2024 року, сплачуючи її частинами згідно з графіком платежів, а оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен сплачувати не пізніше 05 числа кожного місяця, а за договором поруки відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя, тобто правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань (постанова Верховного Суду України від 29 червня 2016 року справа № 6-272цс16).
У листопаді 2017 року від ОСОБА_2 надійшли заперечення на касаційну скаргу
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", у яких заявник просить відмовити у задоволенні вказаної касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано вказану цивільну справу до Верховного Суду.
У квітні 2018 року від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшла заява про заміну сторони у справі 755/3899/15-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2019 року заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про заміну сторони у справі 755/3899/15-ц задоволено. Залучено Публічне акціонерне товариство "Оксі Банк", як правонаступника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", до участі у справі за позовом ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", третя особа - ОСОБА_1, про визнання договору поруки припиненим.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 05 серпня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 014/9408/74/75799 відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 69 306,00 доларів США для придбання квартири зі сплатою 13,90 % річних строком повернення кредиту 05 серпня 2020 року.
Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати кредитору проценти за користування кредитом, розмір яких розраховується на основі процентної ставки у розмірі визначеному пунктом 1.2.1 договору.
Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору, позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами у розмірі згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів.
Згідно з пунктом 7.2 кредитного договору, позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту у дату, визначену пунктом 1.3.3 цього договору. Якщо дата сплати, зазначена у пункті 1.3.3 договору, не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього банківського дня, що передує даті, визначеній пунктом 1.3.3 договору.