Постанова
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 686/5377/18
провадження № 61-38613ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
заінтересована особа - Другий відділ державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 14 травня 2018 року у складі суддів: Корніюк А. П., П`єнта І. В., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заява обґрунтована тим, що відповідно до виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду від 12 жовтня 2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 07 серпня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), які стягуються у примусовому порядку органами державної виконавчої служби. Після смерті ОСОБА_3 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 призначено заявника - ОСОБА_1, яка є бабусею дитини. Вважає, що вона має право на отримання аліментів як піклувальник неповнолітньої, на утримання якої вони стягуються.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 квітня 2018 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Замінено стягувача ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого Хмельницьким міськрайонним судом 12 жовтня 2006 року у справі №2-5229/06 про стягнення аліментів, на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" та обґрунтовано тим, що після смерті ОСОБА_3, на користь якої органами державної виконавчої служби в примусовому порядку стягувалися аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, піклувальником останньої призначено ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу суду першої інстанції - скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована статтею 179 СК України, яка передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, та обґрунтована тим, що неповнолітня ОСОБА_4 на час звернення її піклувальника із заявою про заміну сторони виконавчого провадження досягла 15-річного віку та відповідно до положень статті 32 ЦК України має право самостійно розпоряджатися аліментами, які стягуються на її утримання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 14 травня 2018 року та залишити в силі ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 квітня 2018 року.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
08 серпня 2018 року ухвалою Верховного Суду за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
10 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Доводи, зазначені в касаційній скарзі
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що аліменти, які утримувалися з ОСОБА_2, були власністю ОСОБА_3 та після її смерті стали власністю дитини - ОСОБА_4 . Аліменти, які стягувалися з ОСОБА_2, є власністю його дочки, а тому помилковим є застосування статті 1219 ЦК України, яка передбачає, що до складу спадщини не входять права, тісно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на аліменти, адже воно нерозривно пов`язане з особою неповнолітньої ОСОБА_4 .
Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання аліментів, а також права власності на ці виплати.
Апеляційний суд, скасувавши ухвалу місцевого суду, фактично припинив право дитини на отримання аліментів.
Право розпоряджатися грошовими коштами неповнолітня особа має лише за згодою органу опіки та піклування та батьків або піклувальника. Закон встановлює право, а не обов`язок неповнолітньої особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років здійснювати особисто свої права і обов`язки у суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони беруть участь.
Неповне з`ясування обставин справи та неправильне тлумачення норм матеріального права призвело до ухвалення судового рішення, яке порушує права неповнолітньої особи.
Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 вважає постанову суду апеляційної інстанції законною, обґрунтованою, ухваленою з додержанням норм матеріального та процесуального права, а також з урахуванням фактичних обставин справи, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2006 року постановлено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 07 серпня 2006 року і до досягнення дитиною повноліття в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а. с. 13).
На виконання вказаного рішення Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області видано виконавчий лист № 2-5229 від 12 жовтня 2006 року (а. с. 20).
Стягувач за виконавчим провадженням ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Відділом РАЦС Чемеровецького районного управління юстиції Хмельницької області (а. с. 22).
28 лютого 2013 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області винесено постанову про закриття виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (а. с. 29, 30).
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2017 року, що набрало законної сили 19 вересня 2017 року, позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дочки ОСОБА_4 (а. с. 21).
Розпорядженням першого заступника голови Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області №200/2017-р від 27 вересня 2017 року неповнолітній ОСОБА_4, жительці смт Чемерівці Хмельницької області, надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а. с. 23).
Розпорядженням першого заступника голови Чемеровецької районної державної адміністрації Хмельницької області №368/2017-р від 03 листопада 2017 року ОСОБА_1, 1952 року народження, жительку смт Чемерівці Хмельницької області, призначено піклувальником над неповнолітньою онукою ОСОБА_4 (а. с. 24).
На день звернення до суду ОСОБА_1 із заявою про зміну сторони виконавчого провадження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виповнилося 15 років.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 179 СК України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 32 ЦК України визначено, що крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).
Згідно з частинами першою, другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.